Загреб

15°59′00″ сх. д. / 45.81667° пн. ш. 15.98333° сх. д. / 45.81667; 15.98333

Загреб
—  місто  —
хорв. Grad Zagreb
Площа бана Єлачича
Прапор Герб
Прізвисько: Bijeli Zagreb grad
Координати: 45°49′00″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д. / 45.81667° пн. ш. 15.98333° сх. д. / 45.81667; 15.98333
Країна	Хорватія
Округ	Місто Загреб
Історична область	Центральна Хорватія
Перша згадка	1094
Статус міста	1242
Районів	17
Уряд
- Мер	Томислав Томашевич
- Голова міської скупщини	Йошко Клисович
Площа
- громада	171 км²
Висота над р.м.	158 м
Найбільша висота	1035 м
Найменша висота	122 м
Населення (2011) [1]
- громада	790 017
- місто	688 163
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Поштовий індекс	10000
Телефонний код(и)	385-1
Вебсайт: zagreb.hr
Розташування міста на мапі Хорватії

За́греб (хорв. Zagreb) — столиця Хорватії. Найбільше місто країни та її економічний, політичний і культурний центр.

У минулому був столицею Хорватського королівства, Королівства Хорватія і Славонія, Держави словенців, хорватів і сербів, Незалежної Держави Хорватія та союзної республіки у складі федеративної Югославії. Також був адміністративним центром однойменної жупанії та області, Савської бановини, бановини Хорватії та великих жуп Пригір'я і Гора-Пригір'я.

Положенняред. код

Місто розташоване на північному заході Хорватії, уздовж річки Сава на південних схилах гори Медведниця та знаходиться на висоті близько 122 м над рівнем моря.

Назваред. код

Легенда про походження назви міста Загреб розповідає, що ніби під час військового походу ватажок хорватського загону на привалі встромив меч у землю, і звідти забило джерело крижаної води. «Загрібати», — вигукнув ватажок, і воїни — хто шоломом, а хто просто долонями почали «загрібати» і жадібно пити смачну воду. Інша ж версія (правдоподібніша) каже, що назва міста пішла від старохорватського слова загреб, що означало «насип, укріплення, городище».

Історіяред. код

Перша згадка про місто датується 1094 роком, коли угорський король Ласло I заснував єпископство у поселенні на пагорбі Каптол. У той час населені пункти Градец і Каптол, що зараз входять до складу ​​міста Загреб, являли собою два незалежні поселення.

У 1242 році Градец Золотою буллою хорватсько-угорського короля Бели IV проголошений вільним королівським містом.

На початку XVII століття Градец і Каптол остаточно зливаються в одне місто, єпископство Каптола перейменовується в архієпископство Загреба.

У 1669 році єзуїти засновують першу гімназію і академію. Ця дата вважається датою заснування Загребського університету, одного з найстаріших у Європі. Незабаром Загреб стає культурним центром країни та одним із найбільших міст посавської Хорватії.

У 1776 році з Вараждина в Загреб переносяться засідання хорватського королівського віча (уряду), після чого місто фактично набуває статусу столиці.

У 1851 році бан Йосип Єлачич об'єднав Каптол і Градец у Загреб.

За часів Австро-Угорської імперії місто мало назву Аграм^[2].

25 червня 1991 року Сабор Республіки Хорватія оголосив незалежність Хорватії та проголосив Загреб її столицею.

Районуванняред. код

Історичне ядро Загреба поділяється на дві частини — «Верхнє місто» (Горні град, Градец(ь)) і «Нижнє місто» (Доні град):

• «Верхнє місто» — історичний центр зі старовинними будівлями. Саме тут розташовуються архітектурні пам'ятки: готична церква Святого Марка, барокова святої Катерини, палац з капелою Святого Степана, храм святого Марка з мозаїчним дахом і кафедральний собор Вознесіння Діви Марії.
• «Нижнє місто» — це сучасні багатоповерхівки, прямі та рівні вулиці, численні пам'ятки мистецтва і парки. Центр Нижнього міста називається «Зеленою підковою», що утворена гарними алеями, скверами, площами і фонтанами.

Від Нижнього до Верхнього міста можна дістатися на спеціальному фунікулері.

Демографіяред. код

Загреб — найбільше місто Хорватії і єдине, чиє населення (з урахуванням передмість) перевищує 1 млн жителів, що становить більше 20 % населення країни.

Населення громади, за даними перепису 2011 року становило 790 017 осіб^[1], 189 з яких назвали рідною українську мову^[3]. Населення самого міста становило 688 163 осіб.^[1]

Динаміка чисельності населення громади^[4]:

Динаміка чисельності населення центру громади^[4]:

Національний склад Загреба досить однорідний: за даними перепису населення 2001 року, 91,94 % жителів міста складали хорвати. Згідно з тими ж даними, у місті проживали 40 066 представників етнічних меншин; найчисельніші з них — серби (18811 чол., 2,41 %), боснійці (6204 чол., 0,80 %), албанці (3389 чол., 0,43 %), словенці (3225 чол., 0,41 %), цигани (1946 чол, 0,25 %), чорногорці (1131 чол., 0,17 %) і македонці (1315 чол., 0,17 %).

Більшість населення (бл. 90 %) сповідує католицизм, є також невелика православна і мусульманська меншість.

Населені пунктиред. код

Крім самого міста, до громади Загреба також входять:

Кліматред. код

Клімат Загреба континентальний, виражені 4 пори року. Середня температура взимку — 1 °C, влітку — 20 °C. Як правило, у Загребі доволі спекотний травень, особливо кінець місяця — температура перевищує 30 °C. Для зими звичні снігопади; осінь, як правило, дуже дощова.

Економікаред. код

Найважливішими галузями економіки в Загребі є: виробництво електроприладів, хімічна, фармацевтична і текстильна промисловість, а також різноманітні підприємства харчо-смакової промисловості. Загреб є міжнародним торговельним та бізнес-центром на жвавому перехресті між Центральною та Східною Європою.^[7].

Столиця Хорватії має найвищий номінальний ВВП на душу населення у країні (зокрема, $ 19 132 в 2005 році). Тут зосереджено (мають юридичну прописку) понад третина всіх хорватських компаній і близько 40 % робочої сили Хорватії. У Загребі, зокрема, розташовані головні офіси практично всіх національних банків, підприємств комунальної сфери та громадського транспорту, найважливіших економічних суб'єктів країни. Серед них штаб-квартири найбільших хорватських компаній: Franck d.d., Kraš, Croatia Airlines, Croatia osiguranje d.d., Croatia Records, HT, INA, Konzum, Ledo, Pliva, RIZ, Tisak, Vipnet тощо. Також у хорватській столиці розташовані представництва численних зарубіжних виробників і торговельних компаній, банків тощо. Так, у 2006 році частка Загреба склала 52 % від загального обороту і 60 % від загальних прибутків компаній у Хорватії, місто забезпечило 35 % експорту країни і прийняло 57 % імпорту в країну^[8].

У Загребі інтенсивно розвивається туризм. Пропозиція послуг на цьому ринку є диверсифікованою. Загребські готелі у діапазоні від великих, високого класу, у тому числі мережевих, до невеликих пансіонів і напівпансіонів із розміщенням у приватних будинках. У Загребі працюють три п'ятизіркові готелі (Westin, Sheraton, Regent Esplanade) і 10 чотиризіркових.

Транспортред. код

Загреб знаходиться в центрі розгалуженої транспортної мережі. Великі сучасні автомагістралі йдуть від міста на схід, у напрямку Славонії, Белграда і Осієка (A3); на північний схід, у напрямку Чаковця, Вараждина і Угорщини (A4); на південний захід, у напрямку Карловаця, Рієки і Спліта (A1); на північний захід, у бік Словенії і Західної Європи (A2); на захід, у напрямку Брегани і Любляни (A3). У напрямку Сисака і Баня-Луки на південний схід будується автомагістраль (A11). Залізниці пов'язують Загреб з найбільшими містами Хорватії та сусідніх країн. У центрі міста розташовані великий автобусний і залізничний вокзали.

Аеропорт Загреба знаходиться за 17 кілометрів від міста. Пропускна здатність — 2 мільйони пасажирів у 2007 році.

Міський транспорт представлений розгалуженою мережею трамвайних та автобусних маршрутів, а також фунікулерною лінією на Томичевій вулиці в історичному центрі міста, що сполучає Верхнє і Нижнє місто.

Освіта та культураред. код

Загреб — головний освітньо-культурний осередок Хорватії, тут розташовані університет, десятки театрів, у тому числі 9 комунальних, музеїв і художніх галерей, численні бібліотеки, кінотеатри та інші заклади культури.

Головним вишем міста і країни є Загребський університет, до складу якого (2010) входять 29 факультетів і 3 академії (Мистецька, Театральна і Музична). У Загребі знаходиться найвища наукова установа Хорватії — Хорватська академія наук і мистецтв та головна наукова бібліотека країни — Національна й університетська бібліотека Загреба.

Найвідомішим театром міста є Хорватський національний театр, створений в 1895 році і розташований у будинку, побудованому того ж року і справедливо визнаним однією з архітектурних перлин міста. Серед інших комунальних театрів — Міський драматичний ім. Гавелла, театр оперети «Комедія», молодіжний театр, театр сатири «Керемпух», Загребський ляльковий, театр «Трешня» на Трешнєвці, театр «ЖАР ПТИЦЯ», театр «TEATAR &TD»^[9], також у місті діють півсотні театральних товариств, труп, студій, приватних театрів і сцен тощо^[10].

Найвідомішим концертним майданчиком є ​​Концертний зал імені Ватрослава Лисинського.

Один із найпримітніших музеїв Загреба — Музей Мімара. У його колекції більше 3700 творів мистецтва, з давнини до наших днів. Також примітна Галерея старих майстрів Штросмаєра (в приміщенні Академії наук) з великою колекцією європейського живопису XIV—XIX століть. Палац Кловіч (хорв. Klovićevi dvori «Кловичів двір») — галерея на сході Верхнього Міста. У ній знаходяться твори із зібрань низки хорватських колекціонерів-меценатів, наприклад Оскара Хермана або Вінка Перчича (Vinko Perčić).

Інші загребські музеї та галереї:

• Музей сучасного мистецтва;
• Сучасна галерея;
• Археологічний музей;
• Технічний музей;
• Історичний музей;
• Музей природничих наук;
• Музей міста Загреба;
• Етнографічний музей;
• Хорватський залізничний музей;
• Палац Клович;
• Музей розлучень — «наймолодший» музей міста був заснований у 2010 році, лауреат премії «Європейський музей року» (2011).

Великим загребським парком є Максимір — тут полюбляють проводити дозвілля містяни. Також у Максимірі розташований однойменний стадіон, Загребський ботанічний сад і Загребський зоопарк.

Загреб є місцем проведення ряду важливих фестивалів, таких як Animafest, всесвітній фестиваль анімаційних фільмів, що проводиться кожного парного року, Міжнародний фольклорний фестиваль, театральний фестиваль Eurokaz, фестиваль сучасного танцю. У місті також проходять кінофестивалі — Загребський кінофестиваль, і особливо цікавий ZagrebDox, фестиваль документального кіно. З музичних фестивалів, що відбуваються у Загребі, — Zagrebfest, одна з найстаріших подій у хорватській попмузиці, фестиваль авангардної музики «Загребське музичне бієннале» (Muzički Biennale Zagreb), що проводиться кожного непарного року, а також фестиваль Загребської філармонії. Починаючи з 1996 року, загребські вулиці стали місцем проведення міжнародного мультимедійного фестивалю вуличних виконавців. Влітку в місті часто влаштовують концерти просто неба, переважно у Верхньому місті (зокрема, у рамках міського фестивалю «Літо у Верхньому місті» / Ljeto na Gornjem gradu).

ЗМІред. код

Загреб є одним з медіа-центрів Південно-Східної Європи.

У місті розташована штаб-квартира головного хорватського телерадіомовника Хорватська радіотелевізія (Hrvatska radiotelevizija, HRT), утвореного шляхом злиття Хорватського Радіо, що розпочало свою роботу в 1926 році, та Хорватського телебачення, заснованого як TV Zagreb у 1956 році. Хорватське телебачення є найпопулярнішим у регіоні Південно-Східної Європи. Офіс HRT зі студіями розташований за адресою: Prisavlje 3, відтак ця назва — Присав'я стала називною щодо хорватського телебачення (на кшталт Хрещатик, 26 в Україні).

У Загребі діють також 2 потужні комерційні телемовники: Nova TV (Remetinečka cesta, 139), що належить міжнародній компанії СМЕ, та RTL Televizija (Krapinsk, a 45), що належать RTL Group. Крім того, у хорватській столиці працюють менші приватні телевізійники, як то OTV і Z1, з регіонально орієнтованим контентом на Загреб і його околиці. У місті транслюються і перший хорватський бізнес-канал Kapital Network та музичний канал Croatian Music Channel, що є доступними у кабельних мережах.

Із Загреба здійснює мовлення ціла низка радіостанцій, серед яких найпопулярнішими є: Хорватське радіо (Hrvatski radio) на 3 канали, радіо «Слєме» (Radio Sljeme), 101-радіо (Radio 101), «Народне радіо» (Narodni radio), радіо «Цибона» (Radio Cibona) тощо.

Перші щоденні газети в Загребі почали виходити ще в 1784 році (Agramer deutsche Zeitung). Сьогодні Загреб є осереддям найбільшого газетного холдингу в Хорватії. Його власником є компанія Europapress Holding (EPH, Koranska, 2), одна з найпотужніших компаній Європи цього сектора, що нині видає п'ять щоденних газет і 30 журналів. Найтиражніші щоденні газети країни Jutarnji list та Sportske novosti належать EPH, Večernji list (заснована 1959) i 24sata — у складі австрійського медійного концерну Styria Medien AG, Značajan je («Це важливо») та Vjesnik («Вісник»).

Загреб є місцем зосередження найвідвідуваніших інтернет-порталів у Хорватії: Index.hr, Net.hr, Oglasnik.hr тощо.

Визначні місцяред. код

• Верхнє місто — історичний центр колишнього поселення Градец. Розташований на вершині високого пагорба, з'єднаний з Нижнім містом фунікулером. Найпримітніші:
  • Церква св. Марка з мозаїчним дахом з різнокольорової черепиці. Побудована в 1242 році, відтоді багато разів перебудовувалася. Мозаїка на даху, що зображає герби Хорватії, Славонії, Далмації і Загреба виконана в XIX столітті.
  • Вежа Лотршчак. Побудована в XIII столітті. Від її підніжжя відкривається чудовий вид на Загреб.
  • Церква св. Катерини. Побудована єзуїтами в 1632 році, один із найкращих зразків барокової церковної архітектури Хорватії.
  • Кам'яна брама. Найстаріша споруда Загреба, побудована на початку XIII століття. У брамі — крихітна каплиця з шанованою іконою Богоматері.
• Кафедральний собор Вознесіння Діви Марії. Розташований в історичному центрі колишнього Каптола. Перший храм на цьому місці, що називався храмом св. Степана, був побудований в 1175 році, відтоді багато разів перебудовувався, востаннє в 1880 році в неоготичному стилі. Висота веж собору — 108 метрів.
• Площа бана Єлачича. Центральна площа Нижнього міста. Будівлі на ній належать до найрізноманітніших архітектурних стилів: від класицизму та бароко до модерну. У центрі площі — кінна статуя бана Єлачича.
• Площа маршала Тіто, з розташованим на ній будинком Хорватського Національного театру (1895 рік) і будівлею Загребського Університету (1856 рік).
• Площа короля Томіслава, найбільша площа-парк Загреба. З південного боку знаходиться будівля залізничного вокзалу, з північної — витончений павільйон мистецтв (1896 рік), де розміщується музей. На площі стоїть пам'ятник королю Томіславу (1947 рік).
• Кладовище Мірогой — одне з найкрасивіших кладовищ в Європі, засноване в XIX столітті на ділянці, якою володів Людевит Гай.

Відомі людиред. код

• Анте Старчевіч (хорв. Ante Starčević, 23 травня 1823 — 18 лютого 1896) — хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають «Батьком Батьківщини Хорватії».
• Ненад Кляїч (хорв. Nenad Kljaić, 21 грудня 1966) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон.
• Ігор Ворі — (хорв. Igor Vori, 20 вересня 1980) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон.
• Елеонора Єнко Гроєр — перший словенський лікар
• Сільва Кошина (1933—1994) — італійська акторка хорватського походження, модель.
• Чмелик Степан — австро-угорський та український військовий діяч, командир 4-ї Золочівської бригади УГА.

Див. такожред. код

• Список мерів Загреба

Міста-побратимиред. код

Загреб має побратимські стосунки з такими містами^[11]:

Приміткиред. код

Посиланняред. код

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загреб

• Офіційний сайт міста [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.]
• ЗГ портал Загреб — Загребський вебпортал [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Інтерактивна карта міста [Архівовано 23 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• Визначні місця Загреба (англ.)
• Туристична інформація [Архівовано 3 лютого 2010 у Wayback Machine.] (хор.), (англ.)
• Хорватські музеї та галереї
• Ярмарки Загреба
• Каталог Загреба (хор.)
• Вид з космосу

Джереларед. код

• Дві краплини Хорватії [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]

п о р Загреб Історія, райони, місцевості Історія Загреба • Землетрус 1880 • Мірогой • Брезовиця • Чрномерець • Дубрава • Максимир • Медведград • Нижнє місто • Новий Загреб • Сесвете • Стенєвець • Трешнєвка • Трнє • Ярун • Загребський зоопарк Архітектура, площі і вулиці Ілиця • Площа Єлачича • Банські двори • Британська площа • Квіткова площа • Башта Цибона · Вежа Лотршчак • Площа Маршала Тіто • Площа Ніколи Шубича Зринського • Площа Святого Марка • Вулиця Ткалчичева • Вулиця Українська • Загрепчанка • Eurotower Храми Церква святого Марка • Загребський собор • Собор Преображення Господнього • Церква святої Катерини Театри і музична культура Хорватський національний театр • драмтеатр Гавелли • Концертний зал імені Ватрослава Лисинського • Театр «Комедія» • Театр сатири «Керемпух» • Молодіжний театр • Театр ляльок • Загребський квартет • Загребські солісти Музеї Хорватський історичний музей • Хорватський музей наївного мистецтва • Гліптотека • Палац Клович • Музей Мімара • Сучасна галерея • Музей сучасного мистецтва • Галерея старих майстрів Штросмаєра • Технічний музей • Музей міста Загреба • Археологічний музей • Етнографічний музей • Залізничний музей Освіта і наука Загребський університет (Академії: Театральна • Мистецька • Музична) • Хорватська академія наук і мистецтв • Національна й університетська бібліотека Спортивні споруди Арена Загреб • Максимир Транспорт Аеропорт • Залізничний вокзал • Фунікулер • Трамвай • Автовокзал

п о р  Хорватія в темах Державний лад Конституція (Право) • Парламент • Вибори • Президент • Прем'єр-міністр • Уряд • Міністр закордонних справ • Збройні сили (Сухопутні війська • Повітряні сили • Військово-морські сили ) • Адміністративний поділ • Міжнародні відносини • Хорватська поліція Державні символи Прапор • Герб • Гімн • Паспорт громадянина Хорватії Економіка Валюта • Банки • Центральний банк • Загребська фондова біржа • Туризм • Транспорт Географія Столиця • Список міст • Крайні точки • Геологія • Корисні копалини • Гідрологія • Список островів • Список озер • Список ссавців • Список національних і природних парків • Річки Хорватії Населення Хорвати • Хорвати в Україні • Народи Хорватії • Релігія Культура Хорватська мова • Архітектура • Мистецтво • Хорватська кухня • Мова • Література • Музика • Національне вбрання • Свята • Спорт • .HR Історія Хорватія до хорватів • Іллірія • Паннонія • Далмація • Походження хорватів • Біла Хорватія • Середньовічна Хорватська держава • Паннонська Хорватія • Приморська Хорватія • Далматинські князівства • Неретвяни • Захумле • Травунія • Паганія • Хорватське королівство (середньовічне) • Рагузька республіка • Союз з Угорщиною • Хорватське королівство (Габсбурги) • Королівство Славонія • Королівство Іллірія • Королівство Хорватія і Славонія • Королівство Далмація • Держава словенців, хорватів і сербів • Королівство Югославія • Бановина Хорватія • Незалежна Держава Хорватія • Соціалістична республіка Хорватія (як частина СФР Югославія) • Війна за незалежність • Історія Хорватії після 1995 Портал: Хорватія

Статті та теми пов'язані з містом п о р Міста Хорватії Бакар • Білий Манастир • Белище • Б'єловар • Бенковаць • Біоград-на-Мору • Бузет • Бує • Валпово • Вараждин • Вараждинське Топлиці • Велика Гориця • Вінковці • Вировитиця • Вис • Водиці • Воднян • Врбовець • Врбовско • Вргораць • Врлика • Вуковар • Гарешниця • Глина • Госпич • Грубишно-Полє • Дарувар • Делниці • Джаково • Джурджеваць • Доня Стубиця • Доній Михоляць • Дрниш • Дубровник • Дуга Реса • Дуго Село • Жупаня • Забок • Загреб • Задар • Запрешич • Златар • Іванець • Іванич-Град • Ілок • Імотський • Карловаць • Кастав • Каштела • Кланець • Книн • Комижа • Копривниця • Корчула • Кралєвиця • Крапина • Крижевці • Крк • Кутина • Кутєво • Лабин • Лепоглава • Липик • Лудбрег • Макарська • Малий Лошинь • Меткович • Мурсько Средище • Нашиці • Нин • Нова Градишка • Новаля • Новий Винодольський • Новий Мароф • Новиград • Новська • Оброваць • Огулин • Озаль • Омиш • Опатія • Опузен • Ораховиця • Орослав'є • Осієк • Оток • Оточаць • Паг • Пазин • Пакраць • Петриня • Плетерниця • Плоче • Пожега • Пореч • Преграда • Прелог • Пула • Раб • Рієка • Ровінь • Самобор • Светий Іван-Зелина • Сень • Света Неделя • Синь • Сисак • Скрадин • Славонський Брод • Слатина • Слунь • Солін • Спліт • Старий Град • Супетар • Трогір • Триль • Умаг • Хвар • Хорватська Костайниця • Црес • Цриквениця • Чабар • Чазма • Чаковець • Шибеник • Ястребарсько п о р Столиці країн Європи Держав Амстердам · Андорра-ла-Велья · Анкара¹ · Астана¹ · Афіни · Баку¹ · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валлетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван¹ · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія² · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Сараєво · Скоп'є· Софія · Стокгольм · Таллінн · Тбілісі¹ · Тирана Залежних територій Гібралтар · Дуглас · Епіскопі¹ · Лонг'їр · Марієгамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал Частково визнаних держав Приштина · Сухумі¹ · Тирасполь · Цхінвалі¹ ¹ місто в Азії, але країна частково в Європі, ² країна географічно в Азії, але має соціально-політичні зв'язки з Європою. п о р Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб Понад 10 000 000 Стамбул (14 377 018) · Москва (13 097 539) Понад 5 000 000 Лондон (8 787 892) · Санкт-Петербург (5 598 486) Понад 3 000 000 Берлін (3 520 031) · Мадрид (3 165 541) Понад 2 000 000 Київ (2 962 180) · Рим (2 864 731) · Париж (2 273 305) · Бухарест (2 158 758) Понад 1 000 000 Мінськ (1 982 475) · Варшава (1 860 281) · Відень (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харків (1 439 036) · Мілан (1 324 110) · Казань (1 308 660) · Прага (1 280 508) · Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 249 861) · Белград (1 224 645) · Самара (1 173 299) · Уфа (1 144 809) · Ростов-на-Дону (1 142 162) · Бірмінгем (1 124 569) · Краснодар (1 099 344) · Кельн (1 060 582) · Воронеж (1 057 681) · Перм (1 034 002) · Волгоград (1 028 036) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105) Понад 500 000 Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Саратов (901 361) · Турин (890 529) · Марсель (855 393) · Амстердам (834 119) · Краків (800 653) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Севілья (690 566) · Загреб (686 568) · Тольятті (684 709) · Палермо (674 435) · Вроцлав (672 929) · Лодзь (670 642) · Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) · Афіни (655 780) · Рига (641 423) · Кривий Ріг (636 294) · Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Іжевськ (623 472) · Махачкала (623 254) · Ульяновськ (617 352) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Ярославль (577 279) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дублін (553 165) · Лісабон (552 700) · Набережні Челни (548 434) · Ставрополь (547 443) · Познань (546 859) · Дрезден (543 825) · Оренбург (543 654) · Манчестер (541 263) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · Вільнюс (534 453) · Ганновер (532 163) · Рязань (528 599) · Балашиха (520 962) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615) · Пенза (501 109) п о р Жупанії Хорватії Беловарсько-Білогорська • Бродсько-Посавська • Вараждинська • Вировитицько-Подравська • Вуковарсько-Сремська • Дубровницько-Неретванська • Загребська • Задарська • Істрійська • Карловацька • Копривницько-Крижевецька • Крапинсько-Загорська • Ліцько-Сенська • Меджимурська • Осієцько-Баранська • Пожезько-Славонська • Приморсько-Горанська • Сисацько-Мославинська • Сплітсько-Далматинська • Шибеницько-Кнінська • Місто Загреб Прапори жупаній Хорватії п о р Столиці країн Європейського Союзу Нідерланди: Амстердам Греція: Афіни Німеччина: Берлін Словаччина: Братислава Румунія: Бухарест Угорщина: Будапешт Бельгія: Брюссель Мальта: Валлетта Австрія: Відень Литва: Вільнюс Польща: Варшава Ірландія: Дублін Фінляндія: Гельсінкі Хорватія: Загреб Данія: Копенгаген Португалія: Лісабон Словенія: Любляна Люксембург: Люксембург Іспанія: Мадрид Кіпр: Нікосія Франція: Париж Чехія: Прага Латвія: Рига Італія: Рим Болгарія: Софія Швеція: Стокгольм Естонія: Таллінн

У соціальних мережах Instagram · Facebook · Сабреддіт (англ.) · Twitter Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · YouTube Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz · Швейцарський архів виконавських мистецтв Географія та географічні карти Міський електротранспорт · archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · INaturalist · OpenStreetMap · UN/LOCODE · Who's on First · WOEID Література та бібліографія Provenio · Бібліографія історії чеських земель · Бібліографія історії чеських земель Тематичні сайти Omni · Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Енциклопедія сучасної України · Православная энциклопедия · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Catholic (1907—13) · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Österreichisches Musiklexikon Online · Treccanis Dizionario di Storia Довідкові видання Collaborative InterLingual Index · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project (англ.) · WordNet · Баскська Вікідія · Французька Вікідія · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) Нормативний контроль BLBNB: 000051685 · BNE: XX450974 · BNF: 120930183 · FAST: 1206551 · Freebase: /m/0fhzy · GND: 4108914-5 · ISNI: 0000000403961851 · J9U: 987007552620705171 · LCCN: n79116205 · LIBRIS: wt798czf338v16t · NCF: ncf12007408 · NDL: 00628568 · NKC: ge134603 · NLG: 280829 · NLI: 000976976 · NSK: 000048024 · SELIBR: 160693 · SUDOC: 029266661 · UIY: 000077265 · VIAF: 123146146