Баритокальцит
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
| Баритокальцит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Bcal[2] |
| Хімічна формула | BaCa(CO₃)₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 5.AB.45 |
| Ідентифікація | |
| Колір | Прозорий і напівпрозорий |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 4 |
| Блиск | скляний до смоляного |
| Колір риси | біла |
| Густина | 3,64—3,66 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | барій[3], кальцій[4] |
 Баритокальцит у Вікісховищі | |
Баритокальци́т — мінерал, карбонат барію і кальцію.
Загальний описред. код
Хімічна формула: 2[BaCa(CO3)2]. Містить (%): BaO — 51,5; CaO — 18,9; CO2 — 29,6.
Сингонія моноклінна. Густина 3,64—3,66. Твердість 4. Кристали коротко- і довгопризматичні. Крихкий. Блиск скляний до смоляного. Колір сірий, зелений, жовтий. Риса біла. Прозорий і напівпрозорий.
Родовищаред. код
Знайдений у Алстон-Мурі (графство Камберленд, Англія) у асоціації з баритом і флюоритом у вапняках. З кварцом і псевдоморфозами бариту виявлений також у Чехії, ФРН.
Див. такожред. код
Приміткиред. код
Літератураред. код
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Баритокальцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Баритокальцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
Посиланняред. код
- Mindat with location data [Архівовано 23 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Webmineral data [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
