Глаголін Борис Сергійович
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Глаголін Борис Сергійович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 23 січня 1879[1] Саратов, Російська імперія |
Помер | 13 грудня 1948[1] (69 років) Голлівуд, США |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | театральний критик, театральний режисер, кінорежисер, актор, викладач, драматург, art theorist |
Галузь | творче та професійне письмоd[2], кінорежисураd[2], акторське мистецтво[2] і theater theoryd[2] |
Знання мов | англійська і російська[2] |
Нагороди | |
IMDb | ID 0321688 |
|
Бори́с Сергі́йович Глаго́лін (нар. 11 (23) січня 1879, Саратов, Росія — 13 грудня 1948, Голлівуд, США) — український актор, режисер театру та кіно. Заслужений артист Республіки (1922).
Біографічні дані
ред. кодСправжнє прізвище — Гусєв.
Навчався в Петербурзі на драматичних курсах і в університеті.
1917—1926 працював в Україні:
- у трупі Миколи Синельникова (Харків, 1917—1918),
- у камерному театрі В. Барановської (Харків, 1918—1919),
- у Першому радянському драматичному театрі (Харків, 1919),
- в Українському драматичному театрі імені Івана Франка (Харків, 1924—1926).
Брав участь в організації одеських театрів, серед них «Держдрама».
Очолював трупу «Художня асоціація під керівництвом Б. С. Глаголіна» (1921—1922).
Від 1928 за кордоном.
Син Олексій Глаголін (1901—1987) був актором, режисером, педагогом.
Ролі
ред. код- Хлестаков («Ревізор» Миколи Гоголя).
- Гамлет («Гамлет» Вільяма Шекспіра).
Вистави
ред. код- «Кандіда» Бернарда Шоу (1920).
- «Лілюлі» Ромена Роллана (1922).
- «Багато галасу даремно» (1926) Вільяма Шекспіра.
Фільми
ред. код- «Знову на землі» (Всеукраїнський кінокомітет — Одеса, 1921) — сценарист, режисер, виконавець ролі Христа.
- «Кіра-Кіраліна» (Всеукраїнське кінофотоуправління — Ялта, 1927).
Примітки
ред. кодЛітература
ред. код- Глаголіни // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 151.
Посилання
ред. код![]() | Вікіцитати містять висловлювання від або про: Глаголін Борис Сергійович |
- Глаголін Борис Сергійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|