Олівець

Олівець
З матеріалу	деревина і графіт
Першовідкривач або винахідник	Ніколя Жак Конте
Перша письмова згадка	1688
Код MCN	9609.10.00
Олівець у Вікісховищі

Оліве́ць — це інструмент для писання, малювання чи креслення, писальна частина якого складається з глини із наповнювачем (у простих олівцях — графітом), покритої дерев'яною оболонкою. Існують також механічні олівці — у металевій чи пластиковій оболонці, споряджені висувальним механізмом.

Українська назва олівець походить з пол. ołówek, утвореного від ołów («оливо», «свинець»)^[1].

Розрізняють такі типи олівців:

• Кольоровий олівець,
• Графітний олівець,
• Механічний олівець.

У минулому випускався особливий вид графітних олівців — копіювальні (зазвичай звані «хімічними»). В стрижень такого олівця додавали водорозчинні барвники (еозин, родамін або аурамін). Такі олівці використовували для отримання відбитків документів. Для цього до креслення, виконаного копіювальним олівцем притискали вологий папір, на якому лишався дзеркальний відбиток креслення.

• Олівець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1209. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про канцелярське приладдя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.