Фасти

Ця стаття в процесі редагування користувачем Сергій Бойко певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Сергій Бойко (внесок, журнали) о 23:56 UTC (148 хвилин тому).

Фасти (лат. fasti) у Стародавньому Римі:

1. позначення сприятливих днів (fasti dies) у римському календарі;^[1]
2. назва самого римського календаря (Fasti Sacri);^[2][⇨]
3. назва священних книг, в які записувалися календарі;^[3]
4. кам'яна або мармурова плита, на якій висічений річний римський календар із зазначенням fasti dies та інших днів;^[4]
5. мармурова плита, на якій висічена щорічна хроніка обіймання посад у вищій магістратурі (консулів, преторів, цензорів, тощо), тут же можуть вказуватися найважливіші події за рік;
6. мармурова плита, що містить перелік тріумфаторів від найдавніших часів до 19 до н. е. (Fasti Triumphales).
7. назва незавершеної поеми^[ru] давньоримського поета Овідія, яку він писав приблизно в 2-8 роках н. е.

Fasti — це множина латинського прикметника fastus,^[5] який частіше вживався як іменник і означав «те, що дозволено», «те, що є законним в очах богів».^[6] В свою чергу, fastus походить від fas, що перекладається як «воля богів» або «божественний закон».^[7]

Первісно, у Стародавньому Римі слово fasti мало значення «щасливий, вдалий, погоджений [з богами]»^[4] і вживалося стосовно римського календаря, дні якого поділялися на fasti dies (благословенні, сприятливі дні) та nefasti dies (неблагословенні, несприятливі дні).^[8] Введення такого поділу днів на дві групи приписують другому царю Риму Нумі Помпілію, що правив з 717 по 673 рік до н. е.^[1]

Римляни вірили, що у благословенні дні боги створювали найкращі умови для будь-яких звершень^[8] (будівництво, торгівля, релігійні обряди, судочинство, початок подорожі, тощо) і сприяли їм. Відповідно, у nefasti dies боги не допомагали, відтак, вони вважалися несприятливими, тому в ці дні римляни намагалися утриматися від будь-яких важливих приватних і державних справ.^[9]

Fasti dies ділилися на:^[10]

• dies fasti comitiales;
• dies fasti non comitiales.

В будь-який день fasti dies консул мав право на lege agere, тобто міг скликати коміції, а от підлеглі йому магістрати могли «мати справу з народом» (cum populo agere) лише в dies fasti comitiales, але не в дні другої групи.^[10]

Це були сакральні (священні) дні року, до яких відносилися:^[11]

• dies religiosi — дні шанування мертвих, також дні присвячені культу богині Весті або богам підземного царства;
• atri dies — дні відзначені якимось жалобним історичним спогадам;
• наступні дні, що слідують за ідами, нонами та календами.

Особливо суворо релігійним настановам слідували вищі магістрати при виконанні своїх обов'язків: наприклад, претор і консул в nefasti dies не могли вимовляти слова do, dico, addico (тобто, не могли надавати, говорити, судити^[12]). Відповідно, судові установи в такі дні були зачинені.^[11]

Окрім fasti dies та nefasti dies існували також змішані дні:^[11]

• dies intercisi, які вважалися nefasti вранці і ввечері, але fasti в проміжні години;
• dies fissi, які вважалися nefasti до завершення сакральних ритуалів.

Календарі записували у священні книги, які теж отримали назву Fasti.^[3] Дні в таких книгах позначали наступними скороченнями:^[11]

• F — fasti dies;
• N або NP — nefasti dies;
• С — dies comitiales;
• EN — dies intercisi;
• Q. R. C. F. (= quando rex comitiavit fas) — dies fissi (дні, коли священний цар головує в калатних коміціях, це 24 березня і 24 травня)
• Q. ST. D. F. (= quando stercus delatum fas) — день прибирання у храмі Вести, коли з нього виносилися сміття і бруд (15 червня).

Теодор Моммзен підрахував кількість різних днів за рік і отримав наступний результат:^[11]

• dies fasti — 45;
• dies comitiales — 194;
• dies nefasti — 48;
• dies religiosi — 57;
• dies intercisi — 8;
• dies fissi — 3.

В сумі це 355 днів — саме стільки їх було у римському календарі.

Складання річного календаря і визначення в ньому fasti та nefasti днів мало велике політичне значення для всього суспільного життя. Традиційно dies fasti оголошувалися понтифіками 1-го числа кожного місяця лише на поточний місяць. Оскільки з VI по IV ст. до н. е. колегія понтифіків складалася виключно з патриціїв, це давало їм можливість через підміну або перестановку днів коміцій унеможливлювати проведення народних зборів і, таким чином, здійснювати політичні маніпуляції. Так тривало до 304 до н. е., коли курульний еділ Гней Флавій оприлюднив список dies fasti на весь рік, після цього стало традицією записувати річний календар на кам'яній чи мармуровій плиті і виставляти на загальний огляд.^[11][4]

Цей календар ділився на тижні, що складалися з 8 днів. Дні позначався літерами від А до Н, після чого писалося скорочене позначення (F, N, С, EN і т. д.). Поступово в такі календарі почали вписувати позначення свят, священних дійств, ігор, історичних подій, астрономічних даних.^[11]

Оскільки велике значення у календарі мали саме fasti dies, календар отримав назву Fasti Sacri або просто Fasti.^[8][3]

Список fasti (кам'яних плит з календарями), які були виявлені археологами:^[11][3]

• Calendarium Maffeanum або Calendarium Maffeiorum  — скорочений календар часів правління Октавіана Августа, який був знайдений у Римі в 1547 р.;
• Fasti Praenestini або Сalendarium Praenestinum — календар на мармуровій плиті, який був складений граматиком Веррієм Флакком і який зберігся лише частково (місяці січень, лютий, березень, квітень та грудень). Знайдений у 1770 році у місті Пренесте;
• Calendarium Esquilinum — травень і червень календаря за 8 рік н. е.;
• Calendarium Amiterninum — уламки календаря з місяцями від травня до грудня, який датують 16—19 рр. н. е.;
• Calendarium Venusinum — травень і червень календаря за 28 рік н. е.;
• Calendarium Pincianum — липень, серпень і вересень календаря за 30 рік н. е.;
• Calendarium Allifanum — липень і серпень календаря за 30 рік н. е.;
• Calendarium Vaticanum — календар часів правління імператора Тиберія (14—37 н. е.), від якого збереглися лише березень і квітень;
• Calendarium Antiatinum — уламки календаря за 51 рік н. е. з місяцями липень—грудень;
• Calendarium Capranicorum (серпень і вересень);
• Calendarium Farnesianum (лютий і березень).

Рішучий вчинок Гнея Флавія мав не тільки політичні наслідки, але й суттєво вплинув на точність римської історії. Справа в тім, що хоча фасти і зберігають важливі свідчення з римської хронології з 483 року до н. е., записи для V — др. пол IV ст. до н. е., істориками вважаються недостовірними, оскільки представники римських знатних родин, аби звеличити своїх предків, зумисне викривляли події та ролі в них певних осіб. Записи др. пол IV ст. до н. е. виглядають дещо краще, і приблизно з 300 року фасти вважаються доволі точними.

• Фасти // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 525.
• Нума Помпилий // Новый энциклопедический словарь / Під заг. ред. акад. К. К. Арсеньєва. — 1911—1916. (рос.)
• Фасты // Советская историческая энциклопедия / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1973. — Т. 14.(рос.)
• Fasti // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• Dies, Fasti // Реальна енциклопедія класичної старовини / А. Паулі, К. Вальтц, В. Тоффель. — 1885. (рос.)
• fasti, fastus, fas // WordSense Dictionary. — 2024. (англ.)
• fasti в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
• Dies Fasti // A Dictionary of Greek and Roman Antiquities / William Smith, D.C.L., LL.D. — London, England : John Murray, 1875. — 1294 с. (англ.)