Євробаскет (U-20)

Молодіжний чоловічий Євробаскет (англ. FIBA Europe Under-20 Championship) — міжнародний турнір серед європейських молодіжних збірних з баскетболу, проводиться під егідою ФІБА. Перший турнір проведений в 1992 році в Греції. Найбільше по 3 рази, чемпіонами Європи ставали збірні Греції, Іспанії та Сербії. Чинний володар титулу — збірна Іспанії.

Євробаскет U-20
Засновано 1992
Конфедерація ФІБА Європа
Деталі турніру
Кількість команд 16 (фінальний турнір)
Переможці
Поточний чемпіон Іспанія Іспанія
(третій титул)
Найбільше перемог Греція Греція
Іспанія Іспанія
Сербія Сербія
(по 3 титули)
Сайт Офіційний сайт
Поточний сезон

Дивізіон А

Список збірних, що не покидали вищий дивізіон чемпіонату Європи.

  •  Франція
  •  Італія
  •  Литва
  •  Іспанія
  •  Туреччина

Результати

РікГосподарГра за «золото»Гра за «бронзу»
ЗолотоРахунокСріблоБронзаРахунокЧетверте місце
1992  Греція
(Афіни)
 Італія65–63  Греція  Франція63–60  Ізраїль
1994 Словенія
(Марибор, Постойна та Любляна)
 Білорусь96–91  Італія  Іспанія83–69  Греція
1996  Туреччина
(Бурса та Стамбул)
 Литва85–81  Іспанія  Югославія67–62  Туреччина
1998  Італія
(Трапані)
 Югославія92–73  Словенія  Туреччина64–57  Іспанія
2000 Північна Македонія
(Охрид)
 Словенія66–65  Ізраїль  Іспанія82–77  Хорватія
2002  Литва
(Каунас, Алітус та Вільнюс)
 Греція77–73  Іспанія  Франція95–78  Росія
2004  Чехія
(Брно)
 Словенія66–61  Ізраїль  Литва92–63  Греція
2005  Росія
(Чехов)
 Росія61–53  Литва  Сербія та Чорногорія63–45  Ізраїль
2006  Туреччина
(Ізмір)
 Сербія та Чорногорія64–58  Туреччина  Словенія83–75  Італія
2007 Словенія (Нова Гориця)
(Горіція)
 Сербія87–78  Іспанія  Італія74–63  Росія
2008 Латвія
(Рига)
 Сербія96–89  Литва  Іспанія91–72  Туреччина
2009  Греція
(Родос та Яліссос)
 Греція90–85  Франція  Іспанія75–72  Італія
2010  Хорватія
(Задар, Цриквениця та Макарська)
 Франція73–62  Греція  Іспанія86–79  Хорватія
2011  Іспанія
(Більбао)
 Іспанія82–70  Італія  Франція66–50  Росія
2012 Словенія
(Любляна, Домжале та Кранська Гора)
 Литва50–49  Франція  Іспанія67–66  Сербія
2013  Естонія
(Таллінн)
 Італія67–60  Латвія  Іспанія70–63  Росія
2014  Греція
(Іракліон та Ретимно)
 Туреччина65–57  Іспанія  Сербія79–66  Хорватія
2015  Італія
(Ліньяно-Сабб'ядоро та Латізана)
 Сербія70–64  Іспанія  Туреччина84–74  Франція
2016  Фінляндія
(Гельсінкі)
 Іспанія68–55  Литва  Туреччина76–61  Німеччина
2017  Греція
(Іракліон, Ретимно та Ханья)
 Греція65–56  Ізраїль  Франція72–58  Іспанія
2018  Німеччина
(Хемніц)
 Ізраїль80–66  Хорватія  Німеччина81–70  Франція
2019  Ізраїль
(Тель-Авів)
 Ізраїль92–84  Іспанія  Німеччина73–65  Франція
2020  Литва
(Клайпеда)
Скасовано через пандемію COVID-19 у Литві
2021  Чорногорія
(Подгориця)
Скасовано через пандемію COVID-19 в Європі[1]
Натомість відбувся European Challengers.
2022  Чорногорія
(Подгориця)
 Іспанія69–61  Литва  Чорногорія86–77  Ізраїль

Загальна кількість медалей

 Місце КраїнаЗолотоСріблоБронзаЗагалом
1  Іспанія36716
2  Греція3205
3  Сербія3014
4  Литва2417
5  Ізраїль2305
6  Італія2215
7 Словенія2114
8  Сербія та Чорногорія2024
9  Франція1247
10  Туреччина1135
11  Білорусь1001
 Росія1001
13 Латвія0101
 Хорватія0101
15  Німеччина0022
16  Чорногорія0011

Найкращі гравці чемпіонату

РікНайцінніший гравець
1996 Радослав Нестерович
1998 Ігор Ракочевич
2000 Сані Бечирович
2002 Нікос Зісіс
2004 Еразем Лорбек
2005 Микита Курбанов
2006 Ерсан Ільясова
2007 Мілош Теодосич
2008 Мирослав Радуліця
2009 Костас Папаніколау
2010 Ендрю Альбісі
2011 Нікола Міротич
2012 Лео Вестерманн
2013 Амедео Делла Валле
2014 Седі Осман
2015 Марко Гудурич
2016 Марк Гарсія
2017 Вассіліс Харалампопулос
2018 Йовель Зоосман
2019 Дені Авдія
2022 Хуан Нуньєс

Дивізіон В

Результати

РікГосподарПідвищення до Дивізіону АГра за «бронзу»
ЗолотоРахунокСріблоБронзаРахунокЧетверте місце
2005  Болгарія
(Варна)
 Болгарія86–80  Угорщина  Польща96–76  Грузія
2006  Португалія
(Лісабон)
 Грузія96–88  Північна Македонія  Фінляндія91–75  Польща
2007  Польща
(Варшава)
 Чорногорія89–68  Україна  Фінляндія76–73  Німеччина
2008  Румунія
(Тиргу-Муреш)
 Німеччина110–102  Бельгія  Швеція80–71  Естонія
2009 Північна Македонія
(Скоп'є)
 Нідерланди88–77  Чехія  Польща96–66  Швеція
2010  Австрія
(Оберварт та Гюссінг)
 Австрія71–66  Швеція  Польща86–76  Болгарія
2011  Боснія і Герцеговина
(Сараєво)
 Грузія79–70  Естонія  Чехія86–85  Бельгія
2012  Болгарія
(Софія)
 Хорватія88–80  Чехія  Ізраїль101–67  Болгарія
2013  Румунія
(Пітешть)
 Польща83–71  Велика Британія  Угорщина70–69  Бельгія
2014  Боснія і Герцеговина
(Сараєво)
 Боснія і Герцеговина76–70  Бельгія  Україна77–62  Білорусь
2015  Угорщина
(Секешфегервар)
 Фінляндія80–76  Швеція  Угорщина68–66  Чорногорія
2016  Греція
(Халкіда)
 Чорногорія78–76  Ісландія  Греція73–67  Хорватія
2017  Румунія
(Орадя)
 Румунія80–67  Хорватія  Велика Британія81–65  Росія
2018  Болгарія
(Софія)
 Польща71–60  Словенія  Латвія76–62  Росія
2019  Португалія
(Матозінюш)
 Португалія73–57  Чехія  Бельгія88–80  Росія
2020  Грузія
(Тбілісі)
Скасовано через пандемію COVID-19 у Грузії
2021  Грузія
(Тбілісі)
Скасовано через пандемію COVID-19 в Європі.[1]
Натомість відбувся European Challengers.
2022  Грузія
(Тбілісі)
 Сербія81–67  Ісландія  Естонія63–53  Фінляндія

Загальна кількість медалей

 Місце КраїнаЗолотоСріблоБронзаЗагалом
1  Польща2035
2  Грузія2002
 Чорногорія2002
4  Хорватія1102
5  Фінляндія1023
6  Австрія1001
 Боснія і Герцеговина1001
 Болгарія1001
 Німеччина1001
 Нідерланди1001
 Португалія1001
 Румунія1001
 Сербія1001
14  Чехія0314
15  Бельгія0213
 Швеція0213
17  Ісландія0202
18  Угорщина0123
19  Велика Британія0112
 Естонія0112
 Україна0112
22 Північна Македонія0101
Словенія0101
24  Греція0011
 Ізраїль0011
Латвія0011

Примітки

Посилання