Імпліцитна пам'ять
Імпліцитна пам'ять (від лат. implicitus — «згорнутий, закритий») або прихована пам'ять — тип пам'яті, що забезпечує використання інформації, отриманої на основі неусвідомлюваного минулого досвіду. Іншими словами, неусвідомлювана пам'ять, на відміну від експліцитної — усвідомлюваної. Дослідним підтвердженням існування імпліцитної пам'яті вважають явище фіксування установки (ефект передування), коли суб'єкт, що спостерігається, успішніше вирішує завдання, до яких він був підготовлений в попередньому неусвідомлюваному досвіді.
Експерименти Джона Кільстрема з семантичним фіксуванням установки показали, що постгіпнотична амнезія порушує епізодичну, але не семантичну пам'ять[1]. Це показує відмінність імпліцитної і експліцитної пам'яті.
Імпліцитна пам'ять незалежна від експліцитної пам'яті. Пов'язаними з концепцією імпліцитної пам'яті є поняття несвідомої пам'яті[2] і неусвідомлюваної пам'яті[3].
Примітки
Література
- Schacter D. L. Implicit memory // The cognitive neurosciences / ed. by M. S. Gazzaniga. — Cambridge, MA : MIT Press, 1995. — P. 815-824.
- Schacter D. L., Curran T. Memory without remembering and remembering without memory: Implicit and false memories // The new cognitive neurosciences / ed. by M. S. Gazzaniga. — 2nd ed. — Cambridge, MA : MIT Press, 2000. — P. 829-840.
- Классификации видов памяти // Психология. Учебник для гуманитарных вузов / под ред. В. Н. Дружинина. — Гл. 12.2.
- Імпліцитний // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 415.
