Авіаносці типу «Боуг»
Авіаносці типу «Боуг» (англ. Bogue-class escort carrier) — серія ескортних авіаносців США часів Другої світової війни.
| Авіаносці типу «Боуг» | ||
|---|---|---|
_underway_near_Norfolk,_Virginia_(USA),_20_June_1943_(80-G-71314).jpg) | ||
| Авіаносець «Боуг» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескортний авіаносець | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 9393 тонни (стандартна) 13 891 тонна (повна) | |
| Довжина | 151,1 м | |
| Ширина | 34 м | |
| Осадка | 7,1 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 2 бойлери | |
| Потужність | 8500 к.с. (6300 кВт) | |
| Швидкість | 18 вузлів | |
| Екіпаж | 890 осіб | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 2 127-мм гармати 8—20 40-мм зенітних гармат «Бофорс» 10—35 20-мм автоматів «Ерлікон» | |
| Авіація | 19—24 літаки | |
Представники
Історія створення
Рішення про масове будівництво ескортних авіаносців на базі корпусів недобудованих транспортних суден було прийняте командуванням ВМС США одразу після нападу японців на Перл-Гарбор. За основу взяли транспорт типу S-3, варіант транспортного судна «Ліберті» з паротурбінною енергетичною установкою.
Авіаносці типу «Боуг» будувались двома серіями. Перша складалася з 21 корабля: 10 для США та 11 для Великої Британії (тип «Attacker»). Друга серія — 24 кораблі (тип «Ameer») будувалась спеціально для Великої Британії, але один з кораблів — «Принс-Вільям» — залишився в американців.
Всі кораблі першої серії перебудовувались з уже закладених транспортних суден, кораблі другої серії від початку закладались як авіаносці.
Конструкція
При будівництві авіаносців типу «Боуг» враховувався досвід перебудови кораблів «Лонг-Айленд» та «Черджер», з деякими змінами. Так, порівняно з «Лонг-Айленд», авіаносці типу «Боуг» мали збільшену політну палубу (133 х 24,4 м) та 2 ліфти вантажопідйомністю 6,3 т та розмірами 12,6×10,1 м.
Ангар мав габарити 79,6 х 18,9×5,33 м. Палуба була обладнана катапультою H-II та аерофінішерами Mk-4/5A.
Запас авіаційного бензину становив 846 850 л (в кораблів, призначених для Великої Британії — 418 050 л).
Зенітне озброєння кораблів протягом війни постійно посилювалось. Наприклад, у травні 1943 року «Копахі» та «Кроатан» мали 2 127-мм гармати, 8х2 40-мм зенітних гармат «Бофорс» та 27 20-мм автоматів «Ерлікон».
До 1945 року число 40-мм «Бофорсів» на всіх авіаносцях довели до 20.
Радіотехнічне обладнання складалося з радарів SC, SK, а також радіомаяка YE.
Література
- Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002 (рос.)
- К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер. с англ. — Москва: Омега, 2006. — 256 с. (рос.)
- Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.: Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1 (рос.)
- С. А. Балакин. Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Авіаносці типу «Боуг»
- Bogue class at UBoat.net [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
- repeat Bogue class at UBoat.net [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Aircraft carriers of the Royal Navy
