Азола папоротеподібна
| Азола папоротеподібна | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Азола папоротеподібна Azolla filiculoides | ||||||||||
 В безпеці (TNC) | ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
| Синоніми[1][2] | ||||||||||
*Azolla arbuscula Desv.
| ||||||||||
Посилання | ||||||||||
|
Азола папоротеподібна — це рослина роду Азола, який родом із теплих помірних і тропічних регіонів Америки, що був завезений до Європи, Північної та південно-сахарної Африки, Китаю, Японії, Нової Зеландії, Австралії, Карибського басейну та Гаваїв.
Це плавуча водна папороть з дуже швидким зростанням, здатна поширюватися по поверхні озер, що може забезпечити повне охоплення водної поверхні всього за кілька місяців. Кожна окрема рослина по 1-2 см завширшки, по краях забарвлена в рожевий, помаранчевий або червоний колір, вільно розгалужується і в міру зростання розділяється на дрібніші частини. Погано переносить низькі температури, і в помірному кліматі взимку значною мірою гине, виживаючи завдяки брунькам, розташованим під водою. Як і інші види азоли, може проводити азотфіксацію з повітря, бо містить діазотрофний організм Nostoc azollae в спеціалізованих кишенях листя. Цей стародавній симбіоз дозволяє N. azollae фіксувати азот з повітря і сприяти метаболізму папороті. [3] [4].
Викопні скам'янілості відомі з кількох місць у Європі (Hyde et al. 1978).
50 мільйонів років тому Azolla filiculoides, можливо, зіграла ключову роль в охолодженні планети. [5]
Azolla filiculoides була одним із перших двох видів папороті, для якого був опублікований референтний геном. [6] [5]
Визначення
Єдиний надійний спосіб відрізнити цей вид від Azolla cristata (довгий час помилково відомого як A. caroliniana) - дослідити трихоми на верхніх поверхнях листя. Трихоми - це невеликі виступи, що забезпечують водонепроникність. Вони одноклітинні в A. filiculoides, але перегородкові (двоклітинні) в A. cristata [7].
Вирощування
Цей вид був інтродукований у багато регіонів Старого Світу, де вирощувався завдяки своїй здатності до фіксації азоту, яка може бути використана для збільшення темпів росту культур, що вирощуються у воді, наприклад, рису, або як зібране з озер біодобриво для наземних рослин.[8] A. filiculoides часто вирощується в акваріумах і ставках, де він може легко стати панівним над іншими видами.
Інвазивний вид
A. filiculoides вперше був зафіксований в Європі в 1870-1880-х роках, коли вид міг бути випадково перевезений у баластній воді з мальками або безпосередньо як декоративна або акваріумна рослина. Він був завезений в Азію зі Східної Німеччини в 1977 році як альтернатива чутливому до холоду місцевому штаму A. pinnata, який використовується як зелене добриво в рисовій промисловості. A. filiculoides також був поширений по всьому світу як дослідницька модель рослини для вивчення симбіозу Azolla-Anabaena. У районах інтродукції A. filiculoides здатний до швидкого зростання, особливо в евтрофних екосистемах, і випереджає місцеві водні рослини. Щільний мат A. filiculoides викликає недостатнє проникнення світла та анаеробне середовище через розкладання детриту, що спричиняє різке зниження якості води, водного біорізноманіття та функціонування екосистем. [9]
Дивіться також
Галерея
Azolla filiculoides
Azolla filiculoides (з рожевим відтінком) що росте разом із Lemna minor
Окрема Azolla filiculoides з корінням
Примітки
Література
- Hyde, HA, Wade, AE, & Harrison, SG (1978). Welsh Ferns . National Museum of Wales. ISBN 0-7200-0210-9 .
- Sainty, G. & Jacobs, S. (2003) Waterplants in Australia . Sainty and Associates, Potts Point, Sydney, Australia. ISBN 0-9581055-1-0
