Азійське товариство
Азійське товариство (фр. Société asiatique) — французьке наукове товариство, яке займається вивченням Азії.
| Азійське товариство | |
| Галузь промисловості | other voluntary membership organizationsd[1] |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1822 |
| Сфера роботи | сходознавство |
| Голова | François Déroched, Joseph Toussaint Reinaudd, Антуан Ісаак Сильвестр де Сасі, Жан-П'єр Абель-Ремюза, Joseph Héliodore Garcin de Tassyd, Ернест Ренан, Charles Barbier de Meynardd, Émile Senartd, Sylvain Lévid, Поль Пелліо, Jacques Bacotd, Charles Virolleaudd, Jean-Pierre Mahéd, Daniel Gimaretd, André Caquotd, Adolphe Régnierd, George Cœdèsd, René Labatd, Claude Cahend, Julius von Mohld, Антуан Ісаак Сильвестр де Сасі і Pierre Amédée Jaubertd |
| Друкований орган | Journal asiatiqued |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Організаційно-правова форма | association loi de 1901d і декларована асоціаціяd[1] |
| Розташування штаб-квартири | Париж |
| Офіційний сайт(фр.) Офіційний сайт | |
 Азійське товариство у Вікісховищі | |
Історія
Товариство було засновано в 1822 році з метою розвитку та поширення знань про Азію. Географічно дослідницькі інтереси товариства охоплюють широку територію від Магрибу до Далекого Сходу.
Після полеміки про методи досліджень у 1826—1829 роках, викликаної двома статтями Фрідріха Едуарда Шульца, товариство розділилося на дві фракції: з одного боку, прихильники наукових точних методів, такі як Юліус фон Клапрот, Жан-П'єр Абель-Ремюза, Ежен Бурнюф та Жуль фон Моль, з іншого боку, «флористи» або «філологи та поети», які плекали романтичну літературну традицію та групувалися навколо Антуана-Ісаака Сільвестра де Сасі, Антуана-Леонарда де Шезі, Александра Ланглуа, Гарсена де Тассі та Жана Батіста Андре Гранжере де Лагранжа. Врешті взяла гору перша група.
Товариство видає Journal asiatique (ISSN 0021-762X), який виходить безперервно з 1822 року. Зараз Товариство налічує близько 700 членів у Франції та інших країнах. Спеціальна бібліотека товариства налічує понад 90 тисяч томів.
За зразком французького товариства в 1845 р. виникло Німецьке східне товариство з центром у Лейпцигу.
