Амріш Пурі

Амріш Лал Пурі народився 22 червня 1932 року в пенджабській родині^[en] в Наваншахрі, Пенджаб, у сім'ї Лали Ніхаль Чанд і Веда Каура^[5]. У нього було четверо дітей, старші брати Чаман Пурі^[en] та Мадан Пурі^[en] (обидва також були акторами), старша сестра Чандраканта і молодший брат Харіш Пурі. Двоюрідний брат — К. Л. Сайґала^[en][14]. Пурі знявся у понад 450 фільмах^{[джерело?]} між 1967 та 2005 рр., більшість з яких були хітами^{[джерело?]}, і був одним з найуспішніших^{[джерело?]} лиходіїв у Боллівуді. Проте його ранні роки були позначені невпинною боротьбою, і йому було майже п'ятдесят років, коли він вперше зіграв головного героя (головного лиходія) у фільмі.

Сім'я Пурі мала певні зв'язки в кіно. Співак і актор К. Л. Сайґал, один із піонерів індійського кіно. Захоплені славою двоюрідного брата, старші брати Пурі, у 1950-х роках переїхали до Мумбаї, щоб спробувати щастя в кіно, і знайшли там роботу характерних акторів^[15]. Пурі провалився на перших кінопробах. Однак йому вдалося знайти стабільну роботу в державній страховій корпорації ESIC (англ. Employees State Insurance Corporation), державній організації, і задовольнити своє акторське хобі, ставши учасником сценічної групи. Його група часто виступала в театрі Прітві^[en] з п'єсами, написаними Сатьядевом Дубеєм^[en]. Згодом він став добре відомим як театральний актор і навіть отримав премію Sangeet Natak Akademi Award^[en] у 1979 р.^[16] Це театральне визнання незабаром призвело до роботи в телевізійній рекламі і, врешті-решт, у фільмах у відносно пізньому віці — 40 років.

Це було на початку 1970-х рр., і в його перших фільмах майже не було діалогів, що прикметно, адже його баритонний голос став джерелом його слави в наступні роки. Ці епізодичні зйомки все ще вважалися хобі, оскільки він продовжував працювати на державній службі, щоб утримувати свою сім'ю. Протягом 1970-х років Пурі знімався у другорядних ролях, зазвичай у ролі поплічника головного лиходія. Суперхітовий фільм «Ми вп'ятьох»^[en] (1980) став першим фільмом, в якому він зіграв головного лиходія. Його акторська гра, особистість і голос були помічені і належним чином оцінені в цьому фільмі. Після цього його почали запрошувати на головні ролі в інших фільмах. Його основною сферою діяльності було, звісно, кіно на гінді.

У 1982 році Пурі зіграв головного лиходія Джагавара Чаудхарі у суперхіті Субхаша Ґхая^[en] «Всемогутній». Того ж року він знову зіграв головного лиходія ДК у фільмі «Шакті» з Діліпом Кумаром та Амітабом Баччаном у головних ролях.

Наступного, 1983 року, Ґхай знову взяв його на роль головного лиходія, Паші, у популярному фільмі «Герой». Пурі регулярно з'являвся у наступних фільмах Ґхая.

Відомий міжнародній аудиторії за ролями головного антагоніста Мола Рама у фільмі Стівена Спілберга «Індіана Джонс і Храм Долі» (1984) та мусульманського роботодавця і покровителя Ганді в Південній Африці у фільмі Річарда Аттенборо «Ґанді» (1982). Для ролі «Індіани Джонса» він поголив голову, і це справило таке враження, що він і надалі не голився. Лисина дала йому можливість експериментувати з різними образами лиходія в наступних фільмах, і мало хто знає, що в кожному наступному фільмі Пурі носив перуку. Пурі та Спілберг чудово розуміли один одного, і Спілберг часто говорив в інтерв'ю: «Амріш — мій улюблений лиходій. Найкращий, якого світ коли-небудь створював і коли-небудь створить!^[17]»

У 1980—1990 рр. — головний виконавець лиходійських ролей. Його домінуюча присутність на екрані та баритонний голос виділяли його серед інших лиходіїв того часу.

З 1990-х років і до своєї смерті в 2005 році Пурі також знімався в позитивних ролях другого плану в багатьох фільмах.

Пурі страждав на мієлодиспластичний синдром, рідкісний вид раку крові, і переніс операцію на головному мозку після того, як перебував у лікарні Хіндуджа^[en] 27 грудня 2004 року.

Його стан вимагав частого видалення крові, що накопичилася в церебральній ділянці мозку, і через деякий час він впав у кому незадовго до смерті, близько 7:30 ранку 12 січня 2005 р.^[18]

Його тіло привезли до його резиденції, щоб люди могли віддати йому останню шану, і його поховали 13 січня 2005 року в крематорії парку Шиваджі^[en][19].

У 2019 році Пурі — вшанований Google Doodle. На честь його 87-го дня народження Google розмістив його фотографію, а супровідний текст звучав так: «Якщо спочатку у вас не вийшло, пробуйте, пробуйте і пробуйте знову — і ви можете стати таким, як індійський кіноактор Амріш Пурі, який подолав ранню невдачу на шляху до здійснення своїх мрій про великий екран»^[20].

Filmfare Award «За найкращу чоловічу роль другого плану»^[en]

• 1986 — «Невинна жертва»
• 1997 — «Розчарування»
• 1997 — «Поклик землі»

Інші

• 1968 — Maharashtra State Drama Competition
• 1979 — Sangeet Natak Akademi Award for Theatre
• 1991 — Maharashtra State Gaurav Puraskar
• 1994 — Sydney Film Festival, Best Actor Award (Suraj Ka Satvan Ghoda)
• 1994 — Singapore International Film Festival, Best Actor Award (Suraj Ka Satvan Ghoda)
• 1997 — Star Screen Award «За найкращу чоловічу роль другого плану» («Розчарування»)
• 1998 — Star Screen Award «За найкращу чоловічу роль другого плану» («Поклик землі»)

Номінації

• 1990 — Filmfare Award «За найкращу чоловічу роль другого плану»^[en] («Троє розгніваних чоловіків»)
• 1993 — Filmfare Award «За найкращу чоловічу роль другого плану» (Muskurahat)
• 1994 — Filmfare Award «За найкращу чоловічу роль другого плану» (Gardish)
• 1996 — Filmfare Award «За найкраще виконання негативної ролі»^[en] («Каран і Арджун»)
• 1996 — Filmfare Award «За найкращу чоловічу роль другого плану» («Невикрадена наречена»)
• 1999 — Filmfare Award «За найкраще виконання негативної ролі» («Кохання без слів»)
• 2000 — Filmfare Award «За найкраще виконання негативної ролі» («Бадшах»)
• 2002 — Filmfare Award «За найкраще виконання негативної ролі» («Втікачі»)

• Амріш Пурі — фільмографія^[en].

• Список акторів гінді-фільмів^[en].