Антон Томаш Лінгарт

Антон Томаш Лінгарт (*Anton Tomaž Linhart, 11 грудня 1756 — †1795) — словенський драматург та історик.

Антон Томаш Лінгарт
Народився 11 грудня 1756(1756-12-11)[1][2]
Радовлиця, Словенія[3]
Помер 14 липня 1795(1795-07-14)[1][2] (38 років)
Любляна, Крайна, Священна Римська імперія[3]
·аневризма аорти
Підданство держава Габсбургів
Діяльність драматург, історик
Знання мов словенська[4]
Конфесія католицтво
У шлюбі з Джозефіна Детел
Діти 2 доньки

Життєпис

Народився у 1756 році. Син чеського виробника панчіх та шкарпеток, який переїхав до Крайни (Словенії) з Богемії. Антон Томаш спочатку навчався у початковій школі рідного міста, де вивчив словенську та німецьку мови (до знання рідної чеської). Згодом продовжив навчання в єзуїтські школі Любляни. Навчався торгівлі і фінансів у Відні. Перш ніж завершити навчання, він деякий час провів в монастирі Стична у Нижній Крайні.

Після повернення до Любляни влаштовується архіваріусом місцевого єпископа Карла Герберштейна. Пізніше він працював головним книжковим ревізором, шкільним комісаром, секретарем габсбурзької адміністрації у Крайні.

У 1786 році був призначений уповноваженим по шкільному округу Любляни. На цій посаді перебував до 1789 року. В цей час сприяв поліпшеню шкільної освіти, якості шкіл. За ініціативою Лінгарта створено Центральну бібілотеку Любляни (тепер національна бібліотека Словенії). У 1787 році оженився на Джозефіні Детел.

У 1786 року в Любляні за активної участі Лінгарта було створено Товариство друзів театру, що ставило німецькі п'єси. У грудні 1789 року його членами була зіграна на сцені п'єса «Старостина Мицько». Це було перша вистава словенської п'єси в театрі.

Помер у Любляні наглою смертю, від аневризми аорти, в ніч з 14 на 15 липня 1795 року. Похований на тамтешньому кладовищі св. Христофора.

Творчість

У доробку Антона Томаша Лінгарта є 1 збірка віршів («Квіти з Крайни») німецькою мовою, 2 п'єси словенською мовою.

П'єси є переробками двох комедій — «Сільський млин» німецького письменника Й. Ріхтера і «Весілля Фігаро» французького драматурга Бомарше. У словенському варіанті п'єси називалися «Старостина Мицько» і «Матічек одружується». Дії комедій перенесено на словенські землі, а німецькі і французькі селяни отримали словенські імена. Автор не тільки зберіг, але й посилив антифеодальне звучання п'єс, ввів в них мотиви протесту проти національного гніту.

Лінгарт є автором німецькомовної праці з історії словенців «Досвід історії Крайни та інших південнослов'янських областей Австрії», в якому вперше висунув ідею австрославізму, тобто перетворення Австрійської імперії в слов'янську державу. У своїй історії він показав, що слов'яни, які живуть у Крайні, Штирії та Каринтії, є єдиним народом. Ці ідеї словенського просвітителя відіграли велику роль у формуванні національної і політичної свідомості словенської інтелігенції.

Примітки

  • а б в Dr. Constant v. Wurzbach Linhart, Anton // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 15. — S. 213.
  • а б Линхарт Антон Томаж // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  • CONOR.Sl
  • Джерела

    • Koblar France: Linhart Anton Tomaž. Slovenski biografski leksikon 1925—1991. Elektronska izdaja. Ljubljana: SAZU, 2009.
    🔥 Top keywords: Головна сторінкаФайл:XHamster logo.svgДень вишиванкиPorno for PyrosСпеціальна:ПошукВишиванкаЮрай ЦинтулаНова КаледоніяВовчанськУсик Олександр ОлександровичТайсон Ф'юріУкраїнаТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиФайл:XVideos logo.svgРоберт ФіцоYouTubeБудинок «Слово»Nemo (співак)МіГ-31БріджертониВійськово-облікова спеціальністьПісенний конкурс Євробачення 2024Всесвітній день вишиванкиТайсон Ф'юрі — Олександр УсикНебінарний гендерБудинок «Слово» (фільм, 2021)Микола ХвильовийFacebook125-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)Шевченко Тарас ГригоровичПриродні заповідники УкраїниТварини Червоної книги УкраїниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Марко ВовчокСкуфЛеся УкраїнкаРослини Червоної книги УкраїниРозстріляне відродженняВійськові звання України