Архаїчна усмішка
Архаї́чна у́смішка — особливий тип усмішки, що використовувався скульпторами грецької архаїки, особливо у другій чверті VI ст. до н. е., можливо, для того, щоб продемонструвати, що предмет зображення — живий.
| Архаїчна усмішка | |
 Архаїчна усмішка у Вікісховищі |
Ця усмішка плеската, й виглядає доволі ненатурально, хоча при цьому вона є ознакою еволюції скульптурного мистецтва до реалізму та його пошуків. Скульптури з архаїчною посмішкою були поширені в Греції в 600-480 до н. е.)[1][2]. За ці півтора століття архаїчна усмішка часто зустрічається не лише на всіх грецьких теренах, але й у Малій Азії та на островах Егейського моря.
Архаїчний метод витесування каменю
Така усмішка виникала завдяки способу обробки каменю, що застосовувався не тільки в Греції, а й в Стародавньому Єгипті: кам'яному блокові надається чотиригранна форма. На кожній з площин малюється проєкція майбутньої статуї, потім одночасно з кожної зі сторін починається витесування прямими, пласкими шарами. В результаті статуя зберігає замкненість, певну незграбність та гострогранність, форма зведена до площин[3].
Галерея
Курос Аполона
Повержений троянський воїн, скульптура W-VII західного фронтону храму Афаї на острові Егіна, Мюнхенська гліптотека, бл. 50-500 до н. е.
Давньогрецька скульптура «Вершник Рампен», Лувр, 560 до н. е.
Кройсос Курос, Національний археологічний музей (Афіни), 520 до. н. е.
Пеплофорська кора, Новий музей Акрополя, 520-510 до н. е.
Елефсінська кора, Національний археологічний музей (Афіни), кінець VI ст. до н. е.
.jpg)
«Архаїчні» усмішки в інших культурах
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архаїчна усмішка |
