Бандака

гора в Афганістані

Бандака, Куг-е Бандака (пушту کوه بندکا‎, англ. Kuh-e Bandaka) — гора в Центральній Азії[4] (Середній Схід), висотою — 6812 метрів. Розташована у східній частині провінції Бадахшан, в Афганістані.

Бандака
пушту کوه بندکا

70°59′00″ сх. д. / 36.17917° пн. ш. 70.98333° сх. д. / 36.17917; 70.98333
Країна Афганістан Афганістан,
провінція Бадахшан
Регіон Центральна Азія (Середній Схід)
Система Гіндукуш
Тип гора
Висота 6812 м[1][2]
Висота відносна 2834 м[1][3] (118-те місце у світі)
Ізоляція 75,36 км → Тірич-Мір Західна IV (7338 м)[3]
Перше сходження 22 вересня 1960 (Вольфганг фон Ганземанн, Дітріх Гассе, Сіегберт Гайн та Йоганнес Вінклер)
Бандака. Карта розташування: Середній Схід
Бандака
Бандака
Бандака (Середній Схід)
Бандака. Карта розташування: Афганістан
Бандака
Бандака
Бандака (Афганістан)
Мапа

Географія

Гора розташована у північно-східній частині гір Гіндукуш, у провінції Бадахшан, на північному сході Афганістану, за 110 км на південь — південний-схід від столиці провінції — Файзабад, за 241 км на північний-схід від столиці країни — Кабула, за 77 км на захід — південний-захід від гори Тірич-Мір (7708 м), та за 81 км на захід — південний-захід від найвищої гори Афганістану Ношак (7492 м).

Абсолютна висота гори 6812 м метрів над рівнем моря. Відносна висота — 2834 м[1]. За цим показником вона займає 118-те місце у світі. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Тірич-Мір Західна IV (7338 м), одного з західних піків масиву Тірич-Мір, що на півночі Пакистану, становить 75,36 км.

Клімат

Район навколо гори Бандака постійно покритий льодом та снігом[5]. Середньорічна температура в околицях -5 °С. Найтепліший місяць — липень, коли середня температура становить 9 °С, а найхолодніший — січень, при -20 °С[6]. Середньорічна кількість опадів становить 419 мм. Дощовий місяць лютий, в середньому 87 мм опадів, а найзасушливіший — грудень, всього 7 мм[7].

Історія підкорення

22 вересня 1960 року друга німецька експедиція відвідала Гіндукуш, зробивши перше, офіційно підтверджене сходження на вершину. Членами експедиції були: Вольфганг фон Ганземанн, Дітріх Гассе, Сіегберт Гайн та Йоганнес Вінклер, всі з Західного Берліна; всі альпіністи досягли вершини. Вони зробили чотири табори, з базовим табором у долині Даре-Шаті на висоті 4100 м. Члени експедиції також зробили кілька першопроходженнь у долині Гіндукушу — Пагар, а також метеорологічні та геологічні спостереження і склали схематичні карти[8].

Після першого сходження, в різні роки, на вершину було здійснено більше п'ятнадцяти підйомів, за різними маршрутами; але не було офіційно зафіксовано жодного сходження, починаючи з 1977 року[9].

Див. також

Примітки

Посилання