Бандура Олександр Вікторович

Олекса́ндр Ві́кторович Банду́ра (нар. 30 травня 1986, Гамаліївка, Конотопський район, Сумська область) — український футболіст, воротар. Майстер спорту (2012)[1].

Ф
Олександр Бандура
Олександр Бандура
Олександр Бандура
Особисті дані
Повне ім'яОлександр Вікторович Бандура
Народження30 травня 1986(1986-05-30) (38 років)
 Гамаліївка, УРСР
Зріст186 см
Вага76 кг
Громадянство Україна
Позиціяворотар
Номер13
Юнацькі клуби
2000–2003
2003
Україна «Зміна» (Суми)
Україна «СЕРЖ» (Суми)
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
2004–2006 Україна «Спартак» (С) 9(-13)
2006 Україна «Явір» 11(-13)
2006–2007 Україна «Спартак» (С) 5(-13)
2007–2008 Україна «Явір» 30(-36)
2008–2009 Україна «Таврія» 5(-8)
2009  Україна «Кримтеплиця» 8(-9)
2010–2011 Україна «Кримтеплиця» 35(-31)
2011–2015 Україна «Металург» (Д) 88(-116)
2015–2017 Україна «Сталь» (К) 9(-11)
2017–2018 Україна «Верес» 30(-30)
2018–2019 Україна «Львів»30(-42)
2020–2022 Україна «Рух» 28(-38)
2022–2023 Україна «Минай» 8(-8)
Професіональні клуби (футзал)
РокиКлубІ (г)
2003Україна «Сумигаз»1(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 листопада 2022.

Кар'єра

Вихованець сумського футболу, протягом 2000—2003 років виступав за сумські команди «Зміна» та «СЕРЖ» у змаганнях під егідою ДЮФЛ України.

Дорослу футбольну кар'єру також розпочав на рідній Сумщині, з 2004 по 2008 рік грав за головні команди регіону — сумський «Спартак» та краснопільский «Явір» — відповідно у першій та другій футбольних лігах України.

Олександр Бандура під час виступів за «Металург». 2011 рік.

2008 року перейшов до представника вищої ліги України — сімферопольської «Таврії». Протягом сезону 2008-09 провів у складі головної кримської команди усього 5 матчів і по його завершенні перейшов до іншого представника кримського півострова — першолігової «Кримтеплиці». Спочатку виступав у Молодіжному на умовах оренди, а невдовзі уклав з клубом повноцінний контракт. Досить швидко став основним голкіпером «Кримтеплиці».

Під час зимового міжсезоння сезону 2010-11 повернувся до вищого дивізіону української футбольної першості, перейшовши до донецького «Металурга». Відразу ж став основним голкіпером нової команди. У її складі 2012 року брав участь у фінальному матчі Кубку України, а також у національному Суперкубку, проте в обох випадках пропусти по два голи від донецького «Шахтаря» і не зміг принести команді трофей.

Улітку 2015 року «Металург» оголосив себе банкрутом, вакантне місце в Прем'єр-лізі України посіла дніпродзержинська «Сталь», куди і перейшов Олександр разом з іншим воротарем команди Юрієм Паньківим[2], зберігши 12 номер[3]. У складі нової команди дебютував у їх історичній першій грі в елітному дивізіоні у матчі проти київського «Динамо», де відіграв весь матч, проте «Сталь» програла з рахунком (1:2)[4]. Проте основним воротарем не став, програвши конкуренцію Паньківу, через що за два роки зіграв лише у 9 матчах Прем'єр-ліги. 23 квітня 2017 року зіграв свій сотий поєдинок в українській Прем'єр-лізі в матчі з кропивницькою «Зіркою»[5]

Влітку 2017 року разом із одноклубником Романом Карасюком перейшов до складу новачка Прем'єр-ліги рівненського «Вереса»[6], де відразу став основним воротарем, витіснивши Богдана Когута.

Досягнення

Примітки

Джерела

Посилання