Луї Барту
Жан-Луї́ Барту́ (фр. Jean Louis Barthou фр. вимова: [ʒɑ̃ lwi baʁtu]; 25 серпня 1862 — 9 жовтня 1934) — французький державнй діяч, історик і публіцист.
| Барту Жан-Луї | |
|---|---|
 | |
| Прем'єр-міністр Франції | |
| 22 березня 1913 — 9 грудня 1913 | |
| Попередник | Арістід Бріан |
| Наступник | Гастон Думерг |
| Міністр закородонних справ Франції | |
| 23 жовтня 1917 — 16 листопада 1917 | |
| Попередник | Александр Рібо |
| Наступник | Стефен Пішон |
| Міністр закородонних справ Франції | |
| 2 лютого, 1934 — 9 жовтня, 1934 | |
| Попередник | Едуар Даладьє |
| Наступник | П'єр Лаваль |
| Народився | 25 серпня 1862 Олорон-Сент-Марі |
| Помер | 9 жовтня 1934 (72 роки) Марсель |
| Похований | Пер-Лашез[1] і Grave of Barthoud |
| Відомий як | політик, дипломат, історик, адвокат |
| Країна | Франція |
| Alma mater | Lycée Louis-Barthoud |
| Політична партія | Democratic Republican Allianced |
| У шлюбі з | Alice Mayeurd |
| Професія | політик, дипломат |
| Нагороди | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографічні відомості
Політичну діяльність почав з 1889 року.
Як прем'єр-міністр у 1913 ррці активно готував Францію до першої світової війни. Кілька подій призвели до його тимчасового відходу з політичної сцени. За дуже короткий проміжок часу він пережив перемогу лівих на парламентських виборах 1914 року, незважаючи на створення Федерації лівих, членом якої він був, потім оголошення війни і, нарешті, втрату свого сина на фронті через кілька місяців після цього.
Однак у 1917 році він повернув собі провідну позицію, очоливши Міністерство закордонних справ. Протягом 1920-х років продовжував обіймати важливі міністерства, такі як військове та юстиції, в коаліційних урядах республіканців.
У 1934 році обійняв посаду міністра закордонних справ. Щоб забезпечити Францію від загрози з боку Німеччини, Барту прагнув створити систему воєнно-політичних союзів (див. Антанта Мала, Східний пакт) і посилити франко-радянську співпрацю.
9 жовтня 1934 року Барту був убитий у місті Марселі під час замаху на короля Югославії Александра I, який здійснив член македонської націоналістичної організації ВМРО Владо Черноземський. Під час замаху, Барту був поранений і помер невдовзі від втрати крові. Довгий час вважалося, що Барту загинув від рук Черноземського. Але в 1974 році судово-медична експертиза встановила, що куля, яка влучила в нього, була не 7,65 мм (як в Черноземського), а калібру 8 мм, які використовувалися поліцейськими.
Примітки
Джерела та література
- Р. А. Кривонос. Барту Жан Луї // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Малафеев К. А. Луи Барту — политик и дипломат.— М.: Междунар. отношения, 1988.— 176 с. (Б-ка «Внешняя политика. Дипломатия»)
Посилання
- Барту // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
