Бенгт Оке Густафссон

1973 року дебютував у команді третього дивізіону «Бофорс» (Карлскуга). В дев'ятнадцять років переходить до клубу шведської елітсерії «Фер'єстад». За два сезони провів 68 матчів(30 голів).

На драфті 1978 був обраний командою «Вашингтон Кепіталс». За цей клуб дебютував наступного року і загалом провів у ньому вісім сезонів. Всього у регулярному чемпіонаті НХЛ провів 629 матчів і набрав 555 очок (196+359). У турнірах Кубка Стенлі виходив на льодовий майданчик 18 разів; 5 закинутих шайб та 10 результативних передач.

1989 року повертається до «Фер'єстада», де виступав протягом наступних чотирьох сезонів.

У 1993-1999 грав за австрійський «Фельдкірх». П'ятиразовий чемпіон Австрії та переможець Євроліги 1998.

У складі збірної Швеції був учасником Олімпійських ігор 1992 в Альбервілі (8 матчів).

Брав участь у п'яти чемпіонатах світу та Європи (1979, 1981, 1983, 1987, 1991).Чемпіон світу 1987, 1991; другий призер 1981; третій призер 1979. Віце-чемпіон Європи 1981, 1991; третій призер 1979, 1983. Всього на чемпіонатах світу та Європи провів 44 поєдинки (12 закинутих шайб).

Був учасником двох кубків Канади (1984, 1987). У 1984 році збірна Швеції грала у фіналі. Всього у кубках Канади провів 11 матчів (4 голи).

У 2005-2010 роках очолював збірну Швеції. Під його керівництвом команда здобула титул олімпійських чемпіонів у Турині (2006).

З травня по жовтень 2011 року працював на посаді головного тренера російського «Атлант» (Митищі).

• Профіль на сайті Legends of Hockey [Архівовано 8 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на сайті Yandex.ru^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.)
• Бенгт Оке Густафссон на сайті The Internet Hockey Database (англ.)