Бернар I (герцог Гасконі)
Бернар I (баск.: Bernart Gilen, гаск.: Bernat Guilhem; бл. 975 — 25 грудня 1009) — герцог Гасконі та граф Бордо в 996—1009 роках.
| Бернар I | |
|---|---|
| Народився | 975 |
| Помер | 25 грудня 1009 |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | герцог |
| Посада | Гасконь |
| Рід | House of Gasconyd |
| Батько | Вільгельм II (герцог Гасконі) |
| Мати | Urraca Garcés of Pamplonad |
| Брати, сестри | Санш VI Ґійом, Jimena of Leónd і Sancha of Gasconyd |
.svg) | |
Життєпис
Походив з династії Гатонідів (Гасконського дому). Старший син Вільгельма II, герцога Гасконі, та Урраки Наваррської. Народився близько 975 року. Перша письмова згадка про Бернара відноситься до 993 року — в хартії щодо відновлення монастиря Сен-Север.
Після смерті батька 996 року став герцогом Гасконі. З невідомих обставин регентом став його родич Вільгельм де Ажан. Можливо, Бернар I був хворобливою людиною. Відомий тим, що активно підтримував монастирі Сен-Оренс, Сен-Север, Ла-Реоль, їх реформу в бенедиктинському напрямку. За різними відомостями був союзником королів Франції. При цьому за іншими повідомленнями Гасконь зберігала лише номінальну залежність від останніх.
Хроніст Адемар Шабанський повідомляє, що Бернар I помер через «пристріт і чаклунство якоїсь старої жінки». Абат Монлезен вважає, що герцога отруїли гасконці «через його пристрасть до франків». Йому спадкував брат Санш VI Ґійом.
Джерела
- Michel Zimmerman, «Western Francia: The Southern Principalities», in Timothy Reuter (ed.), The New Cambridge Medieval History: Volume 3, c. 900 — c. 1024 (Cambridge University Press, 1999), pp. 420–55
- Claire Taylor, «Royal Protection in Aquitaine and Gascony by c. 1000: The Public, the Private, and the Princely», in T. B. Lambert and D. W. Rollason (eds.), Peace and Protection in the Middle Ages (Durham: Centre for Medieval and Renaissance Studies, 2009), pp. 36–59, at 52–53.
