Берта Карлік

австралійська фізикиня

Берта Карлик (нім. Berta Karlik; 19041990) — австрійська вчена-фізик, перша жінка-професор Віденського університету.

Берта Карлік
нім. Berta Karlik
Народилася 14 січня 1904(1904-01-14)[1]
Відень, Австро-Угорщина[1]
Померла 4 лютого 1990(1990-02-04)[1] (86 років)
Відень, Австрія[2]
Поховання Friedhof Mauerd
Місце проживання Австрія
Країна  Австрія
Діяльність фізик, лікарка, викладачка університету, фізик-ядерник
Alma mater Віденський університет[3]
Заклад Віденський університет
Науковий керівник Стефан Меєрd[4] і Stefan Meyerd
Аспіранти, докторанти Hans Warhanekd[3]
Членство Леопольдина
Австрійська академія наук
Q98523652?[5]
Нагороди

премія Гайтінгераd (1947)

медаль Вільгельма Екснера (1954)

премія Ервіна Шредінгераd (1967)

Наукова премія міста Віденьd (1951)


CMNS: Берта Карлік у Вікісховищі

Біографія

Народилася 24 січня 1904 року у Відні, Австро-Угорщина. Початкову освіту здобула вдома, навчилася грати на фортепіано, а також вивчила англійську, французьку та нідерландську мови. З 1919 по 1923 роки навчалася в гімназії Reform-Realgymnasium, після закінчення якої поступила на філософський факультет Віденського університету. Тут навчалася до 1928 року, отримавши докторський ступінь.

Ще під час навчання в університеті Берта Карлик працювала в дослідницькій групі шведського фізика Ганса Петтерсона в Інституті радію. Берта отримала стипендію від Міжнародної федерації жінок з університетською освітою (англ. Federation of University Women). Отримавши вчений ступінь з фізики, вона викладала у віденській Realgymnasium, яку колись закінчила.

У 1930 році Берта Карлик стала працювати в лабораторії Вільяма Брегга в Лондоні. Займалася дослідженнями в кристалографії, зокрема використанням рентгенівських променів для дослідження структури кристалів. Роботи Берти з радіофізики привернули увагу вчених жінок-кристалографії Еллі Кнаггс та Гелен Гілхріст. Вони сформували свою наукову команду, відвідали лабораторію Марії Кюрі в Парижі, що поклало початок їхньому тривалому листуванню між собою.[6] Також Берта Карлик листувалася з Еллен Гледіч та Євою Ресмтедт, з якими була близько знайома. Спілкувалася вона з австрійською вченою, фізиком і радіохіміком — Лізою Майтнер, яка працювала в галузіядерного розпаду.

Після роботи в Парижі і Лондоні, на початку 1930-х років Карлик почала працювати у Інституті радіоактивних досліджень у Відні, де з 1937 року читала лекції. Продовжила працювати в команді Ганса Петтерссона, досліджуючи радіоактивність морської води. Під час Другої світової війни вона зробила відкриття, що хімічний елемент астат, є продуктом природного розпаду, а не знаходиться в радіоактивних мінералах, де його шукали деякі вчені. За це відкриття була удостоєна премії Гайтінгера Австрійської академії наук у 1947 році. Вивчала застосування астату в радіотерапії ракових клітин. Продовжила працювати у Віденському університеті. Вийшла на пенсію в 1973 році, але продовжувала працювати в інституті до своєї смерті 4 лютого 1990 року. У 1954 році була удостоєна медалі Вільгельма Екснера.

Примітки

  • https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Berta_Karlik
  • а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  • Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  • Wien Geschichte WikiWien: 2014.
  • Tsoneva-Mathewson, S., MF Rayner-Canham, GF Rayner-Canham, A Devotion to Their Science: Pioneer Women of Radioactivity, (Eds. Rayner-Canham), McGill-Queen.s University Press (1997)
  • Посилання

    • Berta Karlik (German) . w-fFORTE - Wirtschaftsimpulse für Frauen in Forschung und Technologie. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 18 червня 2019.
    • Friesinger, Katharina. Berta Karlik (German) . University of Vienna. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 18 червня 2019.
    • Tsoneva-Mathewson, S., M. F. Rayner-Canham, G. F. Rayner-Canham, A Devotion to Their Science: Pioneer Women of Radioactivity, (Eds. Rayner-Canham), McGill-Queen.s University Press (1997)
    • Apotheker, Jan (2011). European Women in Chemistry. Wiley VCH. с. 1–4. ISBN 978-3-527-32956-4.
    • Berta Karlik. UCLA. Архів оригіналу за 25 вересня 2004. Процитовано 18 червня 2019.
    🔥 Top keywords: Головна сторінкаФайл:XHamster logo.svgДень вишиванкиPorno for PyrosСпеціальна:ПошукВишиванкаЮрай ЦинтулаНова КаледоніяВовчанськУсик Олександр ОлександровичТайсон Ф'юріУкраїнаТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиФайл:XVideos logo.svgРоберт ФіцоYouTubeБудинок «Слово»Nemo (співак)МіГ-31БріджертониВійськово-облікова спеціальністьПісенний конкурс Євробачення 2024Всесвітній день вишиванкиТайсон Ф'юрі — Олександр УсикНебінарний гендерБудинок «Слово» (фільм, 2021)Микола ХвильовийFacebook125-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)Шевченко Тарас ГригоровичПриродні заповідники УкраїниТварини Червоної книги УкраїниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Марко ВовчокСкуфЛеся УкраїнкаРослини Червоної книги УкраїниРозстріляне відродженняВійськові звання України