Броніс Райла

Навчався в середній школі в Розалімасі (1919 — 1923), закінчив гімназію в Паневежисі (1927).

У 1927 — 1932 навчався на гуманітарному відділенні Литовського університету в Каунасі (з 1930 — Університет Вітовта Великого), вивчав театрознавство, литовську, англійську мови та літератури.

У 1932 — 1934 в Каунаській консерваторії займався музикою і співом.

У 1939 в Парижі закінчив Вищий інститут міжнародних відносин.

Брав участь в молодіжній організації „Žiežirba“, в 1928 — 1930 був членом редакцій газет „Studentas“, „Žaizdras“.

Брав участь в соціал-демократичному товаристві „Žaizdras“.

Один із організаторів студентської демонстрації 15 лютого 1929; за причетність до її організації був заарештований.

Брав участь в діяльності третьофронтовців.

З початку 1930-х припинив брати участь у виданнях лівої орієнтації.

Виступав у пресі проти «культур-більшовизму». Вступив до націоналістичної партї таутинінків.

Після окупації Литви в червні 1940 совєцькими військами 21 червня того ж року еіґрував до Німеччини.

Став одним із засновників Фронту литовських активістів (Lietuvos aktyvistų frontas LAF), був головою комісії з пропаганди ФЛА.

У 1942 повернувся до Литви, жив у Шяуляї, працював у періодичній пресі.

У 1944 еміґрував до Франції, в 1948 перебрався до США.

Був представником журналу «Сантарве» (Santarvė, «Згода») в США (1951 — 1958). Займався літературною творчістю.

З 1975 працював на « Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода» коментатором литовського культурного життя і політичних подій в Литві.

Нагороджений Командорським хрестом ордена Великого князя Литовського Гедіміна (1996^[2]).

Помер в Лос-Анджелесі.

У 2015 прах Райли і його дружини був перепохований на Пятрашунському цвинтарі^[3] в Каунасі.

З 1923 співпрацювавз виданнями лівої орієнтації ( „Socialdemokratas“ „Kultūra“).

У журналі „Kultūra“ Райла дебютував як поет, опублікувавши свій перший вірш у 1925^[2].

У 1930 — 1931 — один із ідеологів і редакторів авангардистського лівого журналу «Трячас фронтас» ( „Trečias frontas“, «Третій фронт»).

З 1936 — оглядач каунаського «Радіофона».

У 1937 — 1939 — кореспондент газети « Летувос айдас » ( „Lietuvos aidas“, «Ехо Литви») в Західній Європі. Співпрацював із журналами „Jaunoji karta“, «Вайрас» ( „Vairas“, «Кермо»; в 1939 — секретар редакції).

У 1939 —- 1940 — завідувач відділом закордонної політики газети «Летувос айдас».

У 1930 випустив збірку віршів „Barbaras rėkia“.

Переклав романи німецьких письменників Людвіга Вольфа «Сміливіше, Чарлі! („Kopf hoch, Charly!“, 1930) і «Повернення» Еріха Марії Ремарка (1931)^[2].

У США видав 19 збірок есеїв, нотаток з літературної хроніки, статей на теми політики і культури, текстів своїх виступів по радіо, що відрізняються гострою полемічністю, різкою критикою прокомуністичного конформізму, послідовним руйнуванням еміґрантських догм та ілюзій.

• Tamsiausia prieš aušrą. Straipsniai Lietuvių politikos, visuomenes, idėjų klausimais, 1946-1958 m. 1960.
• Laumių Juosta. Тисячу дев'ятсот шістьдесят шість.
• Dialogas su Lietuviais. 1970
• Paguoda. 1974
• Vaivos Rykštė: Šimtas prakalbų į Lietuvą (1975-1979). 1980.
• Kitokios Lietuvos ilgesys: Šimtas prakalbų į Lietuvą (1980-1982). 1983.
• Kryžkelės: radijo prakalbos į Lietuva (1986-1988), ketvirtas rinkinys. 1989.
• Kuo alsavom. 1994.
• Liudytojo poringės: Minčių ir išgyvenimų pėdsakais (1944-1996). 1 996.

• Лауреат премії Вінцаса Кудірки
• Командорський хрест ордена Великого князя Литовського Гедіміна (9 лютого 1996).

• Kubilius V. Raila, Bronys (лит.). Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
• Raila. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. 6 червня 2011. Процитовано 18 грудня 2017.