Валєєв Рінар Салаватович

футболіст

Ріна́р Салава́тович Валє́єв (нар. 22 серпня 1987, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, півзахисник команди Другої ліги «Перемога» (Дніпро).

Ф
Рінар Валєєв
Рінар Валєєв
Рінар Валєєв
Особисті дані
Повне ім'яРінар Салаватович Валєєв
Народження22 серпня 1987(1987-08-22) (36 років)
 Одеса, Українська РСР,
СРСР
Зріст173 см
Вага65 кг
ГромадянствоУкраїна Україна
ПозиціяПівзахисник
Інформація про клуб
Поточний клубУкраїна «Перемога» (Дніпро)
Номер88
Юнацькі клуби
1993—2004
2005
Україна «Чорноморець»
Нідерланди «Де Графсхап»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
2007—2009Україна «Чорноморець» (Одеса)24(2)
2008—2009 Україна «Сталь» (А)24(1)
2009—2010Україна «Оболонь»28(1)
2010—2013Україна «Кривбас»68(3)
2013—2014Україна «Чорноморець» (Одеса)5(0)
2014 Казахстан «Іртиш»13(1)
2015 Україна «Іллічівець»9(0)
2016 Україна «Гірник» 5(0)
2016 Молдова «Дачія» 0(0)
2016 Україна «Іллічівець»9(0)
2017 Білорусь «Іслоч»23(3)
2018 Грузія «Шевардені-1906»16(0)
2019 Україна «Олімпік» (Д)9(0)
2019—2020 Україна «Оболонь-Бровар»21(0)
2020—2021 Україна «Чорноморець» (Одеса)14(0)
2021—т. ч. Україна «Перемога» (Дніпро)17(6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 січня 2022.

Відомий виступами у складі таких українських футбольних клубів, як київська «Оболонь», алчевська «Сталь», одеський «Чорноморець». та криворізький «Кривбас». Срібний призер кубку Інтертото та двічі півфіналіст Кубку України. Має брата-футболіста Руслана.

Життєпис

Перші роки

Рінар Салаватович Валєєв народився 22 серпня 1987 року в Одесі. Вихованець місцевої футбольної школи клубу «Чорноморець», де протягом 2001—2004 років виступав у ДЮФЛ. 2005 року тренувався з юнацькою командою нідерланського клубу «Де Графсхап», кольори якого на той час захищав його старший брат Руслан. Не зміг лишитися у Нідерландах через відсутність робочої візи, яку не можна було отримати у 16 років[1] та повернувся до Одеси. Протягом 2005—2006 років грав у низці таких аматорських клубів міста, як «Іван», «Сиграл» тощо.

«Чорноморець» (2007—2009)

Нарешті на початку 2007 року отримав запрошення від клубу з Вищої ліги «Чорноморця» та уклав з головним футбольним клубом Одеси свій перший контракт. Дебютував в основному складі 18 березня 2007 року, вийшовши на заміну у грі проти криворізького «Кривбаса» (2:3 на користь «червоно-білих»). Після цього Рінар почав регулярно потрапляти до основного складу команди. Однак вже з початком сезону 2007–2008 майже втратив місце в основі і виходив на поле здебільшого з лавки запасних. Того ж сезону дебютував у єврокубкових турнірах — на кубку Інтертото проти солігорського Шахтаря. Там же команда здобула срібні медалі разом із іншими десятьма командами, вийшли та програли у третьому раунді.

Невдовзі після початку сезону 2008–2009 років Валєєв було віддано в оренду до представника першої ліги алчевської «Сталі»[2]. У цій команді дебютував 23 серпня 2008 у матчі проти першолігового клубу «Княжа» із села Щасливого Бориспільського району Київської області (3:1 на користь «Сталі»)[3]. Всього за алчевців Рінар зіграв лише в одному сезоні, програвши 24 матчі у чемпіонаті країни, 2 у кубку та забивши лише один м'яч.

«Оболонь» та «Кривбас»

Влітку 2009 року повернувся з оренди і перед початком сезону 2009–2010 років підписав контракт із київською «Оболонню», що саме повернулася до Прем'єр-ліги. У київській команді Валєєв грав не більше ніж за свій попередній клуб — один сезон. За цей час Рінар зіграв 28 матчів у чемпіонаті країни та 2 у кубку, забивши за весь час один м'яч.

Протягом зимової перерви чемпіонату 2009–2010 років головний тренер «Оболоні», Юрій Максимов, перейшов до «Кривбаса», а Валєєв став одним з гравців, яких тренер по завершенні сезону запросив до свого нового клубу. За «червоно-білих» Рінар відіграв три сезони, грав як у національному чемпіонаті та і у кубку, а також у першості дублерів та молодіжному чемпіонаті. Разом футболіст відіграв за клуб майже 80 ігор та забив три голи у чемпіонаті (по одному на сезон). По закінченню сезону 2012–2013 років у клубі почалися проблеми з фінансуванням, через що команда не змогла узяти участі у матчі 30-го туру з луцькою «Волинню», тому криворіжцям було зараховано технічну поразку 0:3 на користь «хрестоносців»[4]. Згодом ФК «Кривбас» було оголошено банкрутом[5].

Повернення до «Чорноморця» (2013—2014)

20 червня 2013 після розпуску «Кривбаса», Валєєв як вільний агент підписав дворічний контракт з одеським «Чорноморцем»[6]. Майже відразу з Рінаром до складу «моряків» потрапили колеги з колишнього клубу, що також опинилися у неприємній ситуації: Олексій Антонов, Володимир Прийомов та Сергій Самодін. У складі одеситів нападник вже вдруге дебютував 21 липня у матчі проти полтавської Ворскли (1:1). А також ще раз зіграв у єврокубковому турнірі, але цього разу у Лізі Європи. Рінар вийшов на поле під час матчу з молдовською «Дачією» на 75 хвилині, замінивши Олексія Гая. Того дня одесити програли з рахунком 2:1, однак пройшли «вовків» у розіграші Ліги Європи[7]. До кінця року Рінар так повноцінно й не заграв у клубі, після чого на початку 2014 року поїхав на перегляд до російського клубу «Мордовія», який на той час готувався переходити до вищого дивізіону Росії з Першості Футбольної Національної Ліги[8]. По завершенню сезону 2013–2014 у Рінара та одеського футбольного клубу закінчився контракт й вони його не стали продовжувати[9].

«Іллічівець»

У березні 2015 року підписав контракт із маріупольським «Іллічівцем»[10].

«Гірник»

У травні 2016 року став гравцем першолігового криворізького «Гірника», але вже на початку червня залишив команду[11].

«Дачія»

У червні 2016 року став гравцем «Дачії»[12], але вже на початку липня за обопільною згодою сторін залишив кишинівський клуб[13].

Повернення до «Іллічівця»

11 серпня 2016 офіційно повернувся до складу маріупольського «Іллічівця»[14], але вже взимку 2016/17 залишив команду[15].

«Чорноморець»

27 серпня 2020 року ЗМІ повідомили, що гравець увійшов до складу одеського «Чорноморця»[16].

«Перемога» (2021 - н. ч.)

У червні 2021 року підписав контракт із командою Другої ліги «Перемога» із Дніпра.

Статистика виступів

КлубЛігаСезонЧемпіонатКубокЄврокубкиІнші змаганняВсього
ІгорГолівІгорГолівІгорГолівНазваІгорГолівІгорГолів
"Чорноморець"120/2114020000000
"Оболонь"119/20200100000210
"Олімпік"ПЛ18/199000000090
"Шевердені-1906" (Грузія)12018160000000160
"Іслоч" (Білорусь)ВЛ20172330000ПД52285
"Маріуполь"116/1790100000100
"Дачія" (Молдова)ВЛ16/170000200020
"Гірник"115/165000000050
"Іллічівець"ПЛ14/159000000090
"Іртиш" (Павлодар)ВЛ2014131000000131
«Чорноморець» ОПЛ13-14702110ПД41132
Всього70211041132
«Кривбас»ПЛ12-1320110--ПД20211
11-1223120--МП20271
10-1125110--ПД30291
Всього683400070793
«Оболонь» КПЛ09-1028120-----301
Всього281200000301
«Сталь» А08-0924120-----261
Всього241200000261
«Чорноморець» ОВЛ08-091000--ПД3141
07-08110404[17]0102292
06-07122000010132
Всього2424040143465
Всього за кар'єру269111817030632418
ВЛ — вища ліга; ПД — першість дублерів; 1Л — перша ліга; ПЛ — Прем'єр-ліга; МП — молодіжна першість.
Останнє оновлення 8 травня 2014.

Титули та досягнення

«Чорноморець» Одеса:

Примітки

Посилання