Васильєва Віра Кузьмівна

Віра Кузьмівна Васильєва (30 вересня 1925, Москва — 9 серпня 2023, там само) — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка СРСР (1986)[4][5][6]. Лауреатка двох Сталінських премій (1948, 1951).

Васильєва Віра Кузьмівна
рос. Ве́ра Кузьми́нична Васи́льева
Народилася 30 вересня 1925(1925-09-30)[2][3]
Москва, РСФРР, СРСР
Померла 8 серпня 2023(2023-08-08)[1] (97 років)
Москва, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність мемуаристка, акторка
Знання мов російська
Заклад МАТС
Членство Спілка театральних діячів Російської Федерації
Роки активності 19452023
Партія КПРС (2023)
У шлюбі з Ушаков Володимир Петрович
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія 1-го ступеня Сталінська премія 3-го ступеня народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР Кришталева Турандот Золота маска

Російська національна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро»d (2014)

IMDb ID 0890609

Біографія

Віра Васильєва народилася 30 вересня 1925 року в Москві[7] (за іншими джерелами — в Сухом Ручье Тверській губернії[8]). В дитинстві багато часу проводила на батьківщині свого батька, в селі Сухий Струмок Тверської (на той час — Калінінської області.

У 1948 році закінчила Московське міське театральне училище при Театрі Революції (курс Володимира Готовцева).

Ще будучи студенткою, в 1945 році Віра Васильєва дебютувала в кіно, в епізодичній ролі в картині «Близнюки». Першу велику роль зіграла в 1947 році — Настю Гусенкову у фільмі «Сказання про землю Сибірської» Івана Пир'єва. За цю роль була нагороджена Сталінською премією. Після цього фільму була помічена глядачами.

Фільмографія актриси налічує понад 40 картин. Серед інших фільмів з її участю можна відзначити «Весілля з приданим» (1953), комедію «Зірка екрану» (1974), драму «Неповнолітні» (1976), музичну комедію «Карнавал» (1981), мелодраму «Вийти заміж за капітана» (1985), комедійну стрічку «Пригоди зубного лікаря» (1965).

З 27 березня 1948 року — актриса Московського академічного театру сатири. Зіграла понад 60 ролей. У театрі однією з найкращих зіграних нею ролей була графиня Альмавіва у виставі В. Плучека «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше (1968).

Грала в інших театрах.

У 1999 році разом з іншими відомими артистами взяла участь у проекті Віктора Мережко і композитора Євгенія Бедненка «Співають зірки театру і кіно», де виступила як виконавиця романсів. Підсумком проекту стали концерти і музичний диск, випущений в США і продубльований «Радіо МПС».

Авторка двох книг мемуарів — «Продовження душі» (видавництво: Союз театральних діячів РРФСР, 224 стор., 1989 р.) і «Попелюшка з Чистих ставків» (видавництво: АСТ, 426 стор., 2017 р.).

Померла 9 серпня 2023 року на 98-му році життя. Церемонія прощання відбулася 12 серпня у столичному театрі сатири, де артистка служила 75 років та зіграла понад 40 ролей[9][10].

Громадська діяльність

Протягом 20 років Віра Васильєвабула секретарем Спілки театральних діячів РФ (СТД), головою соціально-побутової комісії СТД, займалася наданням допомоги колегам, які потрапили у важку життєву ситуацію[11][12].

Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії[13].

Виступала на захист бездомних тварин[14][15][16]. У 2013 році Віра Васильєва підписала відкритий лист з критикою закону про «іноземних агентів», які ускладнюють роботу некомерційних організацій[17][18][19].

Член КПРС з 1979 року[20].

Родина

  • Батько — Кузьма Васильович Васильєв.
  • Мати — Олександра Андріївна Васильєва.
  • Брат — Василь Кузьмич Васильєв.
  • Сестри — Антоніна Кузьмівна, Валентина Кузьмівна.
  • Чоловік — Володимир Петрович Ушаков (1920—2011), актор театру і кіно, Заслужений артист Російської Федерації (2000). Перебували у шлюбі з 1956 року. Дітей не було.

Звання та нагороди

  • Заслужена артистка Російської РФСР (1954)[21]
  • Народна артистка РРФСР (1970)[22]
  • Народна артистка СРСР (1986) — «За великі заслуги в розвитку радянського театрального мистецтва»[23]
  • Сталінська премія першого ступеня (1948) — за виконання ролі Насті Гусенкової у фільмі «Сказання про землю Сибірської»
  • Сталінська премія третього ступеня (1951) — за виконання ролі Ольги Степанової у виставі «Весілля з приданим» Н. М. Дьяконова
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2000)
  • Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (2010) — за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність[24]
  • Орден Пошани (1995) — за заслуги перед державою і успіхи, досягнуті в працю, великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва між народами[25]
  • Орден Дружби (2015) — за великі заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність[26]
  • Орден Трудового Червоного Прапора
  • Премія «Кришталева Турандот» (1996) — за довголітнє і доблесне служіння театру[27].
  • Премія імені А. А. Яблочкиной (1996)
  • Премія «Кумир» (2003, у номінації «За високе служіння мистецтву»)
  • Національна театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2010)[28].
  • Російська національна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро» (2014) — «за служіння російській репертуарному театру»
  • Актрисі встановлена зірка на Зіркової алеї кіноакторів в Анапі[29].

Творчість

У виставі «Орніфль»
Вистава «Орніфль». З Олександром Ширвіндтом

Ролі в театрі

  • 1947 — «Сказання про землю сибірської» постановка Івана Пирьєва — Настенька Гусенкова
  • 1948 — «Лев Гурич Синичкін» Олексія Бонді, Дмитра Ленського, постановка Емануїла Краснянського — Ліза Синичкіна
  • 1948 — «Вас викликає Таймир» Олександра Галича, Костянтина Ісаєва, постановка Андрія Гончарова — Дуня .
  • 1949 — «Положення зобов'язує» Георгія Мунбліта, постановка А. О. Гончарова — Віра
  • 1949 — «День відпочинку» Валентина Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського — Шура (введення)
  • 1950 — «Весілля з приданим» Миколи Дьяконова, постановка Бориса Равенських — Ольга Степанова
  • 1951 — «Наречені» А. Токарєва, Василя Шкваркіна, постановка А. О. Гончарова — Сафі
  • 1951 — «Одруження Белугіна» Олександр Островського, Миколи Соловйова, постановка А. О. Гончарова — Таня Сиромятова (введення)
  • 1952 — «Пролита чаша» Ван Ши Фу (драматична композиція Андрія Глоби), постановники Миколи Петров, Валентина Плучек — Ін-ін
  • 1952 — «Особисте життя» Костянтина Фінна, постановка Юрія Єгорова — Катерина Федорівна Круглова
  • 1952 — «Подруги» Олексія Сімука, постановка Б. І. Равенських — Маша Ракітіна
  • 1953 — «Де ця вулиця, де цей будинок?» Володимира Диховичного, Моріса Слободського, постановка Є. Б. Краснянського — Галочка
  • 1954 — «Суддя в пастці» Генрі Філдінга, постановка Сергія Колосова — Іларетта
  • 1955 — «Остання сенсація» Михайла Себастьяна, постановка Є. Б. Краснянського — Магда
  • 1955 — «Чужий дитина» В. В. Шкваркіна, постановка Олега Солюс — Маша
  • 1955 — «Поцілунок феї» Зиновія Гердта, Михайла Львівського, постановка Є. Б. Краснянського — Зіна
  • 1956 — «Професія місіс Воррен» Бернард Шоу, постановка Надії Слонової — Віві
  • 1956 — «Справа була в Конську» В. П. Катаєва, постановка Є. Б. Краснянського — Шура
  • 1958 — «Тінь» Євгена Шварца, постановка Ераста Гаріна, Хесі Локшиної — Аннунціата
  • 1959 — «Дамоклів меч» Назима Хікмета, постановка В. Н. Плучека — Дочка бензинщики
  • 1959 — «Чарівні кільця Альманзора» Тамара Габбе, постановка О. П. Солюс — Королева
  • 1960 — «12 стільців» за Іллею Ільфом, Євгеном Петровим, постановка Є. П. Гаріна — Еллочка Щукіна
  • 1960 — «Сліпе щастя» Андрія Кузнецова, Г. Г. Штайна, постановка О. П. Солюс — Ліка
  • 1961 — «Четвертий хребець» Мартті Ларні, постановка Давида Тункеля — Джоан
  • 1961 — «Яблуко розбрату» М. А. Бірюкова, постановка В. Н. Плучека — Ганна Миколаївна
  • 1962 — «24 години на добу» О. Н. Стукалова, постановка Андрія Крюкова — Віра Горова
  • 1964 — «Брехня для вузького кола» Опанаса Салинського, постановка Георгія Менглета — Клавдія Бояринова
  • 1964 — «Жіночий монастир» В. А. Диховичного, М. Р. Слобідського, постановка В. Н. Плучека — Віра Едуардівна
  • 1964 — «Білий телефон» М. Гиндина, Генріха Рябкина, постановка Володимира Раутбарта — Надія Кленова
  • 1967 — «Інтервенція» Лева Славіна, постановка В. Н. Плучека — Жанна Барб'є
  • 1967 — «Прибуткове місце» Олександра Островського, постановка Марка Захарова — Анна Павлівна Вишневський
  • 1967 — «Баня» Володимир Маяковського, постановка В. Н. Плучека — Поля
  • 1968 — «Останній парад» Олександра Штейна, постановка В. Н. Плучека — Даша
  • 1969 — «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше, постановка В. Н. Плучека — Графиня Розіна Альмавіва
  • 1970 — «У часу в полоні» А. П. Штейна, постановка В. Н. Плучека — Соня
  • 1970 — «Прокинься і співай» Міклоша Дярфаша, постановка М. А. Захарова, Олександра Ширвіндта — Тітка Тоні
  • 1971 — «Звичайне диво» Е. Л. Шварца, постановка В. Н. Плучека, Маргарити Мікаелян — Придворна дама
  • 1972 — «Ревізор» Миколи Гоголя, постановка В. Н. Плучека — Ганна Андріївна
  • 1973 — «Таблетку під язик» Андрія Макайонка, постановка В. Н. Плучека — Лідія Семенівна
  • 1974 — «Ляпас» Сергія Михалкова, постановка В. Н. Плучека, Леоніда Ейдлін — Ольга Іллівна Щеглова
  • 1974 — «Клоп» Володимира Маяковського, постановка В. Н. Плучека — Диктор
  • 1976 — «Клеменс» К. К. Сая, постановка М. І. Мікаелян — Баба-одноочка
  • 1979 — «Її превосходительство» Самуїла Альошина, постановка О. О. Ширвіндта — Посол Об'єднаної Держави
  • 1980 — «Тригрошова опера» Бертольта Брехта, постановка В. Н. Плучека — Селія Пічем
  • 1982 — «Концерт для театру з оркестром» Григорія Горіна, Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — Ведуча
  • 1983 — «Вісімнадцятий верблюд» С. І. Альошина, постановка Євгена Каменьковіча — Агнеса Павлівна
  • 1985 — «Мовчи, сум, мовчи …» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — ?
  • 1987 — «Тіні» Михайла Салтикова-Щедріна, постановка Андрія Миронова — Ольга Дмитрівна Меліпольска
  • 1987 — «Останні» Максима Горького, постановка Анатолій Папанова — Пані Соколова
  • 1988 — «Воітєльніца» за Миколою Лєсковим, постановка Бориса Львова-Анохіна, В. Є. Федоров — Домна Платонівна
  • 1992 — «Молодість Людовика XIV» Александра Дюма, постановка Є. Б. Каменьковіча — Анна Австрійська
  • 1996 — «Священні чудовиська» Жана Кокто, постановка Олександра Вількіна — Естер
  • 2001 — «Андрюша» Олександра Ширвіндта, постановка Олександра Ширвіндта — ?
  • 2001 — «Орніфль» Жана Ануя, постановка Сергія Арцибашева — Грифон
  • 2002 — «Таланти і шанувальники» Олександра Островського, постановка Бориса Морозова — Домна Пантеліївна
  • 2003 — «Нам все ще смішно» Олександра Ширвіндта, Олексія Колгана і С. Колпакова, постановка Олександра Ширвіндта, Олександра Колгана — ?
  • 2009 — «Мольєр (Кабала святош)» Михайла Булгакова, постановка Юрія Єрьоміна — Мадлена
  • 2009 — «Тріумф на Тріумфальній» Олександра Ширвіндта, С. Плотова, С. Коковкіна, А. Семенова, постановка Ю. Васильєва — костюмерка
  • 2012 — «Реквієм по Радамесу» А. Ніколаї, постановка Романа Віктюка — Камелія
  • 2014 — «Сумно, але смішно» С. Плотова, В. Жука, Олександра Ширвіндта (1 жовтня 2014 року — прем'єра). Постановка: Олександр Ширвіндт, Юрій Васильєв
  • 2015 — «Фатальний потяг» нуар Андрія Житінкіна, постановка Андрія Житінкіна — Ірма Гарленд [30]
  • 2018 — «Віра» С. Коковкіна за мотивами спогадів актриси В. К. Васильєвої (22 червня 2018 — прем'єра). Постановка: С. Б. Коковкін — Віра[31]

Ролі в інших театрах

Вистава «Орнифль». З Олександром Ширвіндтом

Ролі в кіно

Телеспектаклі

  • 1953 — Весілля з приданим (фільм-спектакль) — Ольга
  • 1971 — Жіночий монастир (фільм-спектакль) — Тамара
  • 1971 — Офіцер флоту (фільм-спектакль) — Тамара
  • 1973 — Божевільний день, або Одруження Фігаро — графиня Розіна Альмавіва
  • 1973 — Мегре і людина на лавці — мадам Машер
  • 1974 — Бенефіс Віри Васильєвої (фільм-спектакль) — головна роль
  • 1974 — Бенефіс Сергія Мартінсона (фільм-спектакль) — виконує пісню «Три серця», «Мадам, вже падає листя»
  • 1974 — Ось такі історії (фільм-спектакль) — Анюта Тимофіївна
  • 1975 — Бенефіс Лариси Голубкіної (фільм-спектакль) — камео
  • 1976 — Як важливо бути серйозним (фільм-спектакль) — міс Призм, гувернантка
  • 1976 — Ляпас (фільм-спектакль) — Ольга Іллівна Щеглова
  • 1978 — Місяць довгих днів (фільм-спектакль) — Віра Василівна
  • 1978 — Таблетку під язик (фільм-спектакль) — Лідія Семенівна
  • 1980 — У часу в полоні (фільм-спектакль) — Соня
  • 1982 — Ревізор — Анна Андріївна
  • 1982 — Солдат і змія (фільм-спектакль) — королева
  • 2000 — Священні чудовиська (фільм-спектакль) — Естер
  • 2001 — Андрюша (фільм-спектакль)
  • 2004 — Зимородок (фільм-спектакль) — леді Евеліна
  • 2004 — Орніфль (фільм-спектакль) — графиня '
  • 2012 — Реквієм по Радамесу (фільм-спектакль) — Камелія
  • 2014 — Пікова дама (фільм-спектакль) — Анна Федотівна

Озвучування мультфільмів

Участь у фільмах

  • 1977 — Чи любите ви театр? (Документальний) — сцена з вистави «Одруження Фігаро» за Бомарше
  • 1978 — Іван Пир'єв (документальний)
  • 1989 — Голос пам'яті (документальний)
  • 1998 — Борис Новиков (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
  • 1999 — Віталій Доронін (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
  • 2000 — Ні смерті для мене (документальний)
  • 2001 — Борис Андрєєв (з циклу телепрограм каналу ОРТ «Щоб пам'ятали») (документальний)
  • 2005 — Андрій Миронов (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2006 — Іван Пир'єв (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2006 — Марина Ладиніна (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2006 — Тетяна Пельтцер (з циклу передач телеканалу ДТВ «Як йшли кумири») (документальний)
  • 2006 — Анатолій Папанов. Незакінчена війна (документальний)
  • 2006 — Три з половиною життя Івана Пир'єва (документальний)
  • 2007 — Анатолій Папанов. Зворотний бік слави (документальний)
  • 2007 — Анатолій Папанов. Так хочеться пожити .. (документальний)
  • Рік випуску 2008 — Марина Ладиніна. Грубіян і Галатея (з документального циклу «Острови»)
  • 2008 — Валентина Токарська (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
  • 2008 — Тетяна Пельтцер (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
  • 2009 — Ераст Гарін (з документального циклу на телеканалі «Час» «Людина в кадрі»)
  • 2009 — Олександр Ширвіндт. Щасливе життя щасливої людини (документальний)
  • 2009 — Тетяна Пельтцер. Обережно, бабуся! (Документальний)
  • 2010 — Віра Васильєва. Секрет її молодості (документальний)
  • 2011 — Анатолій Папанов. Від комедії до трагедії (документальний)
  • 2011 — Михайло Державін. Той ще «моторчик» (документальний)

Примітки

  • Deutsche Nationalbibliothek Record #123371546 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  • ČSFD — 2001.
  • Новая Российская энциклопедия: в 12 т. / Редкол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян и др. — Т. 3. Бруней — Винча. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“», 2007. — 480 с.: ил.
  • ВАСИЛЬЕВА Вера Кузьминична // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)п
  • Вера Кузьминична Васильева биография. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 5 квітня 2019.
  • Інтерв'ю Віри Васильєвої для «Цілком Таємно». Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 5 квітня 2019.
  • Віра Кузьмівна Васильєва біографія. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 5 квітня 2019.
  • Померла відома російська актриса. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
  • Померла знаменита радянська актриса Віра Васильєва. fakty.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
  • Лауреатом Премии Председателя СТД РФ стала Вера Васильева. Союз театральных деятелей Российской Федерации. 17 февраля 2015 года. Архів оригіналу за 26 лютого 2018.
  • Борзенко, Виктор (1 октября 2010 года). Актриса Вера Васильева: «В наше время искусство заменяло религию». Новые Известия. Архів оригіналу за 28 лютого 2018.
  • Список членів Національної Академії кінематографічних мистецтв і наук Росії. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2019.
  • Копылова, Вера (5 октября 2012 года). Леонид Ярмольник: «В теме защиты животных я отделяюсь от государства». Аргументы и факты. Архів оригіналу за 7 березня 2016.
  • Аронов, Никита. Коты в каменном мешке. Мир новостей. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015.
  • Борзенко, Виктор (9 апреля 2014 года). Актриса Театра сатиры Вера Васильева: «Раньше сатиру понимали с полуслова». Новые Известия. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  • Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО. Мемориал. 17 мая 2013 года. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015.
  • Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО. Агентство социальной информации. 17 мая 2013 года.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  • Деятели культуры выступили с открытым письмом в поддержку российских НКО. Совет по правам человека. 17 мая 2013 года. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  • ВАСИЛЬЄВА Віра Кузьмівна [Архівовано 7 квітня 2018 у Wayback Machine.] Кіно: Енциклопедичний словник/Гл. ред. С. В. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьєв, В. О. Баскаков, В. В. Вайсфельд та ін — М: Сов. енциклопедія, 1987.- 640 с., 96 л. іл.
  • Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 3 червня 1954
  • Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 20 листопада 1970
  • Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 лютого 1986
  • Указ Президента Российской Федерации от 25 сентября 2010 года № 1168 «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ III степени Васильевой В. К.». Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 30 вересня 2010.
  • Указ Президента Российской Федерации от 11 августа 1995 года № 845 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2019.
  • Указ Президента Російської Федерації від 01.12.2015 № 584 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 5 квітня 2019.
  • ВАСИЛЬЄВА Віра Кузьмівна[недоступне посилання з Июнь 2018] на сайті премії "Кришталева Турандот
  • Лауреати премії «Золота маска» 2010 року // Офіційний сайт премії [Архівовано 6 січня 2019 у Wayback Machine.]. — 17.04.2010.
  • В Анапі площа Рад прикрасила «Алея зірок» «Зіркова алея кіноакторів». Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
  • Роковое влечение. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2019.(рос.)
  • Вера. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2019.(рос.)
  • Джерела

    Посилання

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаФайл:XHamster logo.svgДень вишиванкиPorno for PyrosСпеціальна:ПошукВишиванкаЮрай ЦинтулаНова КаледоніяВовчанськУсик Олександр ОлександровичТайсон Ф'юріУкраїнаТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиФайл:XVideos logo.svgРоберт ФіцоYouTubeБудинок «Слово»Nemo (співак)МіГ-31БріджертониВійськово-облікова спеціальністьПісенний конкурс Євробачення 2024Всесвітній день вишиванкиТайсон Ф'юрі — Олександр УсикНебінарний гендерБудинок «Слово» (фільм, 2021)Микола ХвильовийFacebook125-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)Шевченко Тарас ГригоровичПриродні заповідники УкраїниТварини Червоної книги УкраїниРосійське вторгнення в Україну (з 2022)Марко ВовчокСкуфЛеся УкраїнкаРослини Червоної книги УкраїниРозстріляне відродженняВійськові звання України