Винник Михайло Моїсейович

художник

Михайло Моїсейович Ви́нник (нар. 22 жовтня 1887, Кам'янець-Литовськ — пом. 1943) — живописець і графік; член Товариства південноросійських художників протягом 19151919 років та групи «Об'єднане мистецтво» з 1925 року[1].

Винник Михайло Моїсейович
Народження 22 жовтня 1887(1887-10-22)
Кам'янець, Берестейська область, Білоруська РСР
Смерть 1943
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр портрет і пейзаж
Навчання Одеське художнє училище (1913) і Вищі художньо-технічні майстерні (1924)
Діяльність художник-гравер
Вчитель Костанді Киріак Костянтинович і Фаворський Володимир Андрійович
Член Товариство південноросійських художників

З життєпису

Народився 22 жовтня 1887 у місті Кам'янці-Литовському (нині місто Кам'янець у Берестейській області Білорусі). Протягом 19091913 років навчався в Одеському художньому училищі у Киріака Костанді; у 19221924 роках — у Вищих художньо-технічних майстернях у Москві у Володимира Фаворського.

До початку 1920-х років працював в Одесі, згодом — у Москві. Помер у 1943 році.

Творчість

Виконував тематичні композиції, портрети, пейзажі. Багато працював у техніках малюнка, кольорової ксилографії, кольорової ліногравюри[1]. Творчість позначена впливом постімпресіонізму Поля Сезанна. Серед робіт:

Брав участь у мистецьких виставках з 1915 року, зокрема:

  • 1-й народній виставці картин, плакатів та дитячої творчості в Одесі (1919);
  • 1-й виставці товариства «Союз Радянських художників» (1931);
  • «Художники РРФСР за XV років. Графіка» (1933);
  • Всесоюзній виставці молодих художників, присвяченій 20-річчю ВЛКСМ (1939);
  • Всесоюзній виставці «Велика Вітчизняна війна» у Москві (1942—1943);
  • «Художники Сибіру в дні Великої Вітчизняної війни» в Новосибірську (1942)[1].

Роботи експонувалися в Афінах у 1934 році.

Автор посібників:

  • «Технологія високого друку: навчальний посібник для технікумів» (Москва, 1947) (рос.);
  • «Багатобарвний друк: навчальний посібник для художніх поліграфічних училищ» (Москва, 1955) (рос.)[1].

Роботи художника зберігаються у низці музеїв, серед них — Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Державний літературний музей та інших[1].

Примітки

Література