Відьмине вікно

Мансардні вікна рідко зустрічаються у Вермонті, особливо в старих будинках, вони можуть привести до вихолоджування кімнати; вікна в основному розміщують на стінах. Коли до будинку додають прибудову, наприклад кухню або сарай, на щипці для вікна залишається зовсім невелика вільна ділянка. У відсутності мансардного вікна це може бути єдине вікно в кімнаті на верхньому поверсі, при цьому встановити мансардне вікно на дах досить складно, оскільки це передбачає розрізання покрівлі^[4].

У цих умовах вікно розміщують на вільному просторі щипця, повертаючи його паралельно лінії даху^[1]. Таким чином вдається максимізувати площу вікна (і падаючого світла, повітря) і уникнути покупки або будівництва спеціального невеликого вікна. Можуть навіть використовувати те ж саме вікно, яке знаходилося на стіні раніше^[5].

Інше пояснення нахилу вікна полягає в тому, що таким чином досягається максимально можливе високе розташування одного з кутів вікна, що дозволяє гарячому повітрю виходити влітку з дому^[6]. Однак, це пояснення виглядає сумнівними, оскільки у Вермонті не так жарко в порівнянні з іншими місцями^[7], і для позбавлення від спеки такі вікна можна було б розміщувати і на інших стінах.

Нахил вікна може утруднити покриття стіни будинку сайдингом через ускладнення його різання і погіршення водонепроникності. Для спрощення панелі сайдинга також можуть встановлювати під нахилом, паралельно до вікна.

Назва «відьмине вікно», мабуть, походить від повір'я, згідно з яким відьма не може пролетіти на мітлі через вікно, якщо воно повернуте^{[5] [6][8]}.

Інша назва — англ. «coffin window» (гробове вікно)^[2]. Його походження неясно. Виглядають притягнутими пояснення, що воно використовувалося для винесення труни з другого поверху (щоб не користуватися вузькими сходами), або що дивніше — розташування вікна нагадувало труну^[1][9].

Назви англ. «sideway» (манівці)^[2] або англ. «lazy window» (ліниве вікно)^[3] — від нахилу вікна.

• Щипець

• Herbert Wheaton Congdon, Old Vermont Houses: 1763—1850, 1940 (reprinted 1968, Noone House, Peterborough, N.H.).
• David G. De Long, Helen Searing, and Robert A.M. Stern, eds., American Architecture: Innovation and Tradition, Rizzoli, New York, 1986.
• Thomas C. Hubka, Big House, Little House, Back House, Barn: The Connected Farm Buildings of New England, University Press of New England, Hanover, N.H., 1984.
• Vermont Division for Historic Preservation, A Guide to Vermont Architecture, reprinted 1996, Montpelier, Vermont.