Вілков Михайло Іванович

український радянський живописець

Михайло Іванович Ві́лков (1 липня 1924, Блохино — 4 серпня 1992, Чернівці) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1970 року[1].

Вілков Михайло Іванович
Народження 1 липня 1924(1924-07-01)
Блохино, Берсеневське сільське поселення, Лямбірський район, СРСР
Смерть 4 серпня 1992(1992-08-04) (68 років)
  Чернівці, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство і портрет
Навчання Одеське художнє училище (1955)
Діяльність художник
Вчитель Токарєва-Александрович Любов Йосипівна і Фруміна Діна Михайлівна
Член Спілка радянських художників України
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги»

Біографія

Народився 1 липня 1924 року в селі Блохиному (нині Лямбірський район Мордовії, Росія). Під час німецько-радянської війни 12 вересня 1942 року призваний до Червоної армії. Служив у 17-й повітряній армії, мав військове звання сержанта. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (6 листопада 1947)[2], орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[3].

З 1946 року — у Чернівцях[4], працював на Чернівецькому художньо-виробничому комбінаті. Протягом 1951—1955 років навчався в Одеському художньому училищі, був учнем Любові Александрович, Діни Фруміної. Дипломна робота — картина «Звільнення Одеси»[5].

Після здобуття мистецької освіти продовжив працювати на Чернівецькому художньо-виробничому комбінаті. Мешкав у Чернівцях у будинку на проспекті 50-річчя Жовтня, № 57, квартира № 35[6]. Помер у Чернівцях 4 серпня 1992 року[1][4].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, створював тематичні картини, портрети[4]. Серед робіт:

Брав участь у виставках з 1954 року (Одеса)[5], республіканських — з 1957 року[1].

Роботи зберігаються у Чернівецькому художньому музеї[1].

Примітки

Література