Гааг Дмитро Володимирович

З 1988 року займався морським багатоборством^[1] і сучасним п'ятиборством. 1992 року перейшов до лав нової спортивної дисципліни — тріатлону. Займався в клубі ЦСКА (Алмати). Має військове звання майор. У перший сезон посів п'яте місце в чемпіонаті Росії і виконав норматив майстра спорту.

1993 року вперше виступив на чемпіонаті Європи. Турнір завершив на 19-му місці, а переможцем став майбутній багаторічний суперник Саймон Лессінг. У 1994 дебютував на чемпіонаті світу і вперше потрапив на п'єдестал Кубка світу. З середини 90-х років стає одним з найсильніших тріатлетів планети. 1999 року здобув титул чемпіона світу. На першому етапі виступив невдало, завершив плавання у третьому десятку. У велосипедній гонці вдалося зменшити відрив від лідерів, а на біговій дистанції показав найкращий час. У підсумку випередив на шість секунд Саймона Лессінга і на 22 — австралійця Майлза Стюарта.

Вважався одним з фаворитів на Олімпійських іграх у Сіднеї. Перед стартом випив каву, що негативно відобразилося на його самопочутті. Завершив змагання лише на четвертій позиції. У Кубку світу-2000 жодному з атлетів не вдалося виграти більше одного етапу. Дмитро Гааг святкував перемогу у першому турі, що пройшов у Ріо-де-Жанейро. Протягом сезону виявився найбільш стабільним з лідерів і в підсумку став переможцем змагання.

Через чотири роки в Афінах завершив олімпійський турнір на 25-й позиції: показав гарний час у плаванні і бігу, але втратив 5 хвилин на велоетапі. Того року вдруге став переможцем Кубка світу, його основним конкурентом був українець Володимир Полікарпенко.

Перед пекінською Олімпіадою був дискаліфінований на два роки за вживання забороненого медичного препарату — еритропоетину^[2][3]. У сезоні-2010 37-річний Гааг повернувся в професіональний тріатлон. Продовжував виступати в чемпіонатах світу, Кубках світу і Кубках Азії.

З 2009 року працює тренером в Санкт-Петербурзі, очолює жіночу збірну Росії. Найбільш відомою серед його вихованок є Олександра Разарьонова^[en] (учасниця двох Олімпіад, переможниця моложіжного чемпіонату Європи і бронзова призерка чемпіонату світу в естафеті)^[4].

Закінчив факультет фізичної культури і спорту Московського інституту фізичної культури (1993), за фахом — тренер-викладач з сучасного п'ятиборства. 1999 року був визнаний найкращим спортсменом Казахстану і отримав почесне звання «Заслужений майстер спорту». Нагороджений орденом «Парасат» (2001).

• Чемпіон світу (1): 1999
• Володар Кубка свту (2): 2000, 2004

Статистика виступів на головних турнірах світового тріатлону:

Дата	Назва турніру	Місце	Час (очки)	Примітки
1994	Чемпіонат світу[en]	DNF	—
1995	Чемпіонат світу[en]	8	01:50:34
1996	Чемпіонат світу[en]	10	01:41:40
	Кубок світу[it]	4
1997	Чемпіонат світу[en]	15	01:51:03	[5]
	Кубок світу[it]	4
1998	Чемпіонат світу[en]	6	01:56:20	[6]
	Ігри доброї волі	DNF	—
	Кубок світу[it]	2 !
1999	Чемпіонат світу[it]	1 !	01:45:25
	Кубок світу[it]	2 !
2000	Чемпіонат світу[it]	DNF	—
	Олімпійські ігри	4	01:49:03	[7]
	Кубок світу[it]	1 !
2001	Чемпіонат світу	DNF	—
	Ігри доброї волі	5	01:49:00
	Кубок світу[it]	4
2002	Чемпіонат світу	9	01:52:19
	Кубок світу[it]	9
2003	Кубок світу[it]	9
2004	Чемпіонат світу	3 !	01:41:17
	Олімпійські ігри	25	01:56:28	[8]
	Кубок світу[it]	1 !
2005	Кубок світу[it]
2006	Кубок світу[it]
2007	Кубок світу	—	0
2008	Кубок світу	34	45	[9]
2011	Чемпіонат світу	143	34
2012	Чемпіонат світу	164	109

• Дмитрий Гааг — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
• Дмитро Гааг на сайті Міжнародної федерації триатлону.
• Дмитро Гааг на сайті «КТО есть КТО в Республике Казахстан» (рос.)
• Дмитро Гааг (англійська) . World Triathlon. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
• Дмитро Гааг (російська) . Народный сайт Кокшетау. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.