Гаврилов Михайло Олександрович
Миха́йло Олекса́ндрович Гаври́лов (*24 листопада 1903—†1979) — радянський учений, який стояв біля витоків інформатики в СРСР, зокрема технічної кібернетики, теорії автоматів та теорії ЕОМ, член-кореспондент АН СРСР (1964).
| Гаврилов Михайло Олександрович | |
|---|---|
| Народився | 24 листопада 1903 або 1903[1][2][3] Москва, Російська імперія[4] |
| Помер | 29 квітня 1979 або 1979[1][2][3] Москва, СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Заклад | Московський енергетичний інститут |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Нагороди |  |
Висунув ідею про те, що багато інженерні задачі проектування пристроїв релейного автоматики можна вирішувати формальними методами з використанням апарату математичної логіки. Розробив практичні методи синтезу схем і пристроїв, що використовують контакти, керовані за допомогою реле. Розвивав методи автоматичного проектування дискретних керувальних пристроїв.
Основні праці з телемеханіки, теорії релейних пристроїв і кінцевих автоматів. У 1950 році опублікував свою книгу «Теорія релейно-контактних схем», що стала першою в світі книжкою, присвяченою логічним методам аналізу та синтезу схем.
Премія АН СРСР ім. П. Н. Яблочкова (1958).
- Праці
- Гаврилов Μ. Α., Теория релейно-контактных схем, М.-Л., 1950
Джерела
- http://persona.rin.ru/view/f/0/35231/gavrilov-mihail-aleksandrovich [Архівовано 13 січня 2011 у Wayback Machine.]
- http://persons-info.com/index.php?v_nav=Г&pid=2994 [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
