Незбутниця дрібноцвіта
Незбутниця дрібноцвіта[1], або галінсога дрібноквіткова, у народі московське зілля або німецьке зілля (Galinsoga parviflora Cav.) — сегетально-рудеральний вид рослин роду незбутниця, широко розповсюджений по всій земній кулі.[2] В Україні є небезпечним інвазійним видом. Із сільськогосподарських угідь поширився на суміжні лісові площі, природні луки, ставши їх складовою частиною. У нових умовах виявився дуже агресивним і почав витісняти з біоценозів природні (автохтонні) види.
| Незбутниця дрібноцвіта | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Незбутниця (Galinsoga) |
| Вид: | G. parviflora |
| Біноміальна назва | |
| Galinsoga parviflora Cav., 1795 | |
| Синоніми | |
Tridax parviflora | |
Народні назви
Московське зілля, катеринка, німецьке зілля, осіння трава тощо[джерело?].
Ботанічний опис
Коренева система стрижнева. Стебло пряме, розгалужене, заввишки 10—70 см. Листки яйцеподібні або довгасті.
Розмножується в основному насінням, однак подрібнені часточки рослини здатні укорінюватися.
Цвіте з липня по вересень. Суцвіття — кошик, квітки білі. Плід — сім'янка, насіння обернено-яйцеподібне розміром 4—6×3—4 мм, достигає в липні—вересні, декілька генерацій на рік.
Репродуктивна здатність — 0,3 тисячі насінин на одній рослині. Зберігає життєздатність в ґрунті до 5 років, проростає без періоду спокою, в межах температур 6—30°С, сходи з'являються із глибини не більше З см у липні—серпні і вересні. Поширена по всій Україні, особливо в Поліссі та в Лісостепу на добре зволожених ґрунтах. Засмічує просапні культури, пізні посіви, а також сади й неорні землі.
Практичне використання
У Колумбії використовують як приправу до супу ахіако та в салатах. У Східній Африці стебло та листя їдять сирими, а також сушать і подрібнюють, щоби потім додавати в супи.[3]
Дослідження
З 2003 по 2012 рік доведено антиоксидантну, протизапальну, ранозагоювальну, гіпотензивну й гемостатичну активність витяжок із трави та листя галінсоги дрібноквіткової, отриманих за допомогою різних розчинників[4][5][6][7][8] Дані спеціалізованої літератури свідчать, що наведені фармакологічні ефекти зумовлені вмістом флавоноїдів, фенолкарбонових кислот та інших продуктів вторинного біосинтезу, але на фармакологічну активність впливають і речовини первинного біосинтезу — амінокислоти, білки, полісахариди.[2][7][8]
У траві рослин незбутниці дрібноцвітої ідентифіковано 15 амінокислот, у тому числі 9 незамінних для людини: аргінін, треонін, валін, метіонін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, гістидин і лізин. До решти з 15 амінокислот належать такі: аспарагінова кислота, серин, цистин, гліцин, аланін, тірозин. Переважають амінокислоти, що перебувають у зв'язаному стані та входять до складу білкових молекул. У найбільшій кількості в сировині містяться аланін, аргінінілізин, як у вільному так і у зв'язаному стані.
Примітки
Див. також
- Галінсога війчаста — Galinsoga quadriradiata (=Galinsoga ciliata (Rafi n) Blake)
Посилання
- Галінсога дрібноквіткова, або незбутниця (Galinsoga parviflora Cav.) // Аграрна енциклопедія
