Гній (добриво)

органічна речовина, в основному отримана з екскрементів тварин, яка використовується як сільськогосподарське добриво

Гній — суміш посліду або кізяка з підстилкою, що використовується як місцеве органічне добриво.[1] Утворюється в результаті ферментативної, зокрема мікробної, переробки бур'янів і кормових трав та калу худоби. Має характерний запах і консистенцію. Використовується як природне («органічне») добриво або паливо.

Кінський гній на пасовищі
Кал кінський
Гній на гноярці
Гній з підстилкою
Тибетські пельмені готують на паливі з гною яків.
Висушування коров'ячого калу на стіні в провінції Юньян (Китай)

Терміни

  • Кізяк — «послід, кал свійських тварин» — запозичення з тюркських мов[2].
    • Кизик — «овечий послід» — запозичення з тюркських мов[3]
  • Кирпич — плитки з гною, використовувані як паливо[4]. Запозичення з тюркських мов: пор. тур. kerpiç («цегла-сирець»), тат. кирпеч («цегла»), що виводяться з перської мови[5].
  • Аргал — назва, вживана в районі Астрахані й деяких районах Сибіру (Тобольськ, Забайкалля) щодо сухого кізяка[6]. Використовують як паливо в безлісних місцевостях Азії. Слово запозичене з монгольської мови[7].
  • Гній — суміш посліду або кізяка з підстилкою, що використовується як місцеве органічне добриво.[1][8]

Види

Гній великої рогатої худоби

Кінський гній

Свинячий гній

Використовування

Місця складування гною називалися гноївнями[9], гноїськами[10], гноїщами[11], гнойовиськами[12] (зараз вживається термін «гноя́рка»)[13].

Використання як добрива

Склад свіжого гною на солом'яній підстилці (%)
Вид тваринВодаОрган.
речовина
Азот,
N
Фосфор,
P2O
Калій,
K2O
Кальцій,
CaO
Велика рогата худоба77,320,30,500,230,590,40
Коні71,325,40,770,280,630,21
Вівці, кози64,631,80,830,230,670,33
Свині72,425,00,650,190,600,18

Для внесення гною на поля використовують спеціальні машини — гноєрозкидачі[14].

Застосовують для удобрювання і гноївку — рідку складову гною.

У будівництві

Гній використовується в саманному і мазанковому будівництві: його додають до глиняного розчину.

Кінський гній не бажано використовувати для ремонту житлових приміщень, як це іноді трапляється у сільській місцевості.[15] Дослідженнями встановлено, що в 1 кг кінського гною цезію-137 у 3 — 5 разів більше, ніж в 1 кг коров'ячих екскрементів, і в 3—10 разів більше, ніж у пасовищній траві[15].

Використовування як палива

В 1920 році в Сибірському навчально-дослідному господарстві було збудовавно газогенераторну установку для двигуна внутрішнього згорання в 20 к.с. первинним паливом для якої могли бути використані опале листя, солома, полинь або кизяк в кирпичах.[16] Інтенсивність газифікації соломи, очерету і кізяка може знаходитись в межах 600—700 тисяч ккал/м² год..[17]

Гній (часто свинячий) використовується в біогазових установках для отримання біогазу.

Для вирощування печериць

Гній в суміші з соломою після ферментації в буртах використовується як субстрат для вирощування печериць. Для вирощування печериць використовують кінський гній від стійлових коней, а при відсутності його використовують курячий послід, гній ВРХ, овець, кіз, свиней, яків, мулів, людські фекалії[18].

Див. також

Примітки

Посилання