Гончарук Андрій Іванович

Андрій Гончарук народився 9 квітня 1961 року в місті Києві.

Закінчивши середню школу № 155 м. Києва, у 1978 році вступив на економічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1983-го року. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

Протягом 1986—1991 років займав посади молодшого, наукового співробітника, виконуючого обов'язки вченого секретаря та вченого секретаря Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.

У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Вплив науково-технічної революції на характер економічного змагання двох світових систем».^[2]. Має вчені звання старшого наукового співробітника (1991 р.) та доцента (2013 р.).

У 1991—1992 роках працював на різних керівних посадах у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків України, а у 1992—1999 роках на посадах начальника головного управління, заступника, першого заступника Міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

З 1993 по 2003 рік одночасно є заступником спеціального представника Уряду України при ГАТТ/СОТ, заступником голови урядового комітету України з питань співробітництва з ЄС, співголовою декількох двосторонніх торгово-економічних комісій, главою державної делегації України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі. У цей час він бере участь у багатьох у двосторонніх та багатосторонніх переговорах з зарубіжними партнерами в процесі вступу України у СОТ. Був одним із ініціаторів становлення та розвитку в Україні напрямку міжнародної діяльності — торгової дипломатії.^[3]

В 1999 році, у віці 37 років, призначений Міністром зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України^[4]. На той час наймолодший міністр в усіх урядах України. На цій посаді перебував до початку 2000 року, коли міністерство було реорганізовано. Продовжив займатися зовнішньоекономічним блоком на посаді заступника Міністра економіки України.

У 2001—2003 роках — перший заступник Державного секретаря, Державний секретар з питань торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України^[5].

З 2000 поєднує державну, дипломатичну діяльність з науково-викладацькою. Професор кафедри міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (2005-2015 роки).

У 2003 році він стає головним радником з питань торгової політики та захисту на зовнішніх ринках корпорації «Інтерпайп»^[6][7].

З 2005 по 2007 рік Андрій Гончарук є радником прем'єр-міністра^[8] з питань багатосторонньої торгової дипломатії, зокрема процесу вступу України в СОТ^[9][10].

У 2008 році указом президента призначений заступником Глави Секретаріату Президента України^[11]. Будучи де-факто дипломатичним радником Президента України, на займаній посаді він займавався усіма міжнародними питаннями, в тому числі зовнішньоекономічними.

З 2010 по 2011 роки перебуває на посаді заступника Глави Адміністрації Президента України^[12].

З 2011 року був радником Президента України — керівником Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України^[13]. 21 лютого 2014 року подав у відставку^[14].

15 квітня 2013 призначений Представником України у Світовій організації торгівлі^[15] та головою Державної комісії з питань співробітництва з СОТ^[16].

З квітня 2014 року був дипломатичним радником Президента Л. М. Кравчука.

З липня 2014 року по вересень 2019 року був незалежним членом наглядової ради Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна».

З квітня 2015 року — віце-президент Української асоціації зовнішньої політики^[17].

Володіє англійською мовою.

Андрій Гончарук є автором більше 30-ти наукових праць.

• Державний службовець 1-го рангу (4 січня 2000 р.)^[18]
• Надзвичайний і Повноважний Посол України (14 травня 2008 р.)^[1]
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2008) — за особистий внесок в інтеграцію України в Світову організацію торгівлі^[19]
• Заслужений економіст України (2009)^[20]
• Орден Полярної зірки (Командор Великого хреста, KmstkNO) (1999)
• Орден Трьох зірок (ступінь Великого офіцера) (2008)
• Орден Почесного легіону (ступінь Командора) (2010)
• Грамота Співдружності Незалежних держав (05.12.2012)^[21]
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого
• Орден святого великомученика Георгія Побідоносця (УПЦ МП)
• Орден святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ)^[22]
• Державні нагороди низки інших іноземних країн

Одружений, двоє дорослих дітей, онучка, двоє онуків.

Захоплення:

• теніс^[23]
• історична література
• собаки породи ши-тцу

• Інформація про А. І. Гончарука на офіційному інетернет-представництві Президента України
• Особиста сторінка на сайті Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана [Архівовано 31 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Інформація про Андрія Гончарука на сайті Mobus.info [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Стаття газети «Факти і коментарі» [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю із Гончаруком А. І. [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]