Гра в шахи (картина ван Лейдена)
Гра в шахи, інші вживані назви: «Шахісти», «Гравці у шахи» (нід. De schaakspelers) — один із перших творів нідерландського жанрового живопису, атрибутується художнику Лукасу ван Лейдену (нід. Lucas van Leyden, 1494—1533). На картині представлена єдина позиція в кур'єрських шахах, що дійшла до нашого часу[5].
нід. De schaakspelers | |
---|---|
Творець: | Лукас ван Лейден |
Час створення: | 1508 (?) |
Висота: | 28,1 см |
Ширина: | 36 см |
Матеріал: | Дерево[1] |
Техніка: | олія |
Жанр: | побутовий жанр[4] |
Зберігається: | Берлін, Німеччина |
Музей: | Берлінська картинна галерея, Inventarnummer 574 A |
Походження і доля картини
Картина атрибутується нідерландському художнику Лукасу ван Лейдену, якому у рік її створення (1508) було тільки чотирнадцять років. Він був піонером нідерландського жанрового живопису, іншими його відомими жанровими роботами, близькими до «Гри в шахи» за сюжетом, були «Гравці в карти» (різними картинами художника на цю тему володіють: Париж, Лувр, цю картину відносять також до 1508 року; Національна галерея мистецтв, Вашингтон; Wilton House, Salisbury; Музей Тіссен-Борнеміса, Мадрид).
«Гра в шахи» Ван Лейдена була придбана у 1874 році Берлінською картинною галереєю (нім. Gemäldegalerie) з колекції Barthold Suermondt[6]. Перед Другою світовою війною картина була частиною колекції музею кайзера Фрідріха в Берліні. У 1943 році через бомбардування союзників колекція була переміщена до бомбосховища на Донхоффштрассе, а потім — до бункера поблизу Александерплац. У березні 1945 року почалася евакуація колекції. Картини були заховані у соляній шахті під Ерфуртом на глибині 1609,58 метра. У листопаді 1945 року картина опинилася в США, зберігалася в Національній художній галереї Вашингтона. На початку 1948 року картина повернулася на батьківщину, де першочергово була виставлена у залі «Хаус дер Кунц» у Мюнхені[7].
Сюжет картини
За шахівницею зійшлися дівчина і чоловік середніх років. Він програє партію і чеше собі потилицю у скруті. Навколо скупчилися роззяви, жваво розмовляючи між собою. Літній персонаж один пильно стежить за ходом партії і продовжує дивитися на дошку. Ґрунтуючись на співвідношенні віку героїв картини і їх соціальне становище, припускається, що вона зображує партію між нареченим і нареченою у присутності її батька і родичів майбутнього подружжя[8].
Персонажі типові для ранніх робіт художника, де він зображував представників бюргерства, проте їх костюми містять елементи придворної моди[9]. Фігури зображені в незручних позах, у них короткі пухкі руки, обличчя другорядних персонажів лише частково видно[10].
Позиція на дошці
Правила в кур'єрських шахах, зображених на картині, відрізнялися від сучасних[11][12]. Дошка була розміром дванадцять на вісім клітин. Літерної і цифрової розмітки дошки у цьому різновиді шахів у XVI столітті не існувало; записаних шаховою нотацією партій кур'єрських шахів цього часу до нас не дійшли (на реконструкціях позиції на картині ван Лейдена прийнято всупереч сучасним правилам розміщувати чорні фігури у нижній частині діаграми[13]).
Король (чорний на g4, білий на є3) за правилами кур'єрських шахів не міг використовувати рокірування. У всьому іншому на нього поширюються сучасні правила. Тура (g3) і кінь (i6) пересувалися за сучасними правилами. Пішак не мав права першого ходу на дві клітини (крім ходу на самому початку партії), при досягненні кінця дошки могла перетворитися лише на «королеву»[14]. «Кур'єр» (білий на g6, чорний на e1) — сучасний слон: ходив на будь-яке число клітин по діагоналі[15]. Він вважався найсильнішою фігурою. «Єпископ» (чорний на e7) ходить тільки на дві клітини по діагоналі, але може перестрибнути фігуру на своєму шляху. «Королева» (біла — b2, чорна — d5) — тільки на одну клітку по діагоналі. «Мудрець» (чорний на k3, частково його закриває рука дівчини) ходить як король, але може бути з'їдений, як будь-яка інша фігура[16].
На картині представлена позиція, в якій за правилами кур'єрських шахів XVI століття боротьба ще повинна тривати: королева ходить тільки на одну клітку по діагоналі, тому партія не закінчується матом (останній хід чорних — Лg3+), як це було б у сучасних шахах, проте перевага чорних беззаперечна (у позиційному і матеріальному плані).
- Лукас ван Лейден. Автопортрет
- Лукас ван Лейден. Гра в шахи. фрагмент
- Позиція на шахівниці, зображена на картині [5].
Картина в філателії[17]
- КНДР, 18 вересня 1988. Серія «Живопис», присвячена виставці «Філацепт 88» (що проходила у Гаазі). На одній із марок зображена картина Лукаса ван Лейдена «Гра в шахи»[18]
- Парагвай, 23 січня 1978. Серія «Шахи в живопису», присвячена Шаховій олімпіаді в Буенос-Айресі. На марці номіналом два гуарані зображено сильно змінений фрагмент картини Лукаса ван Лейдена «Гра в шахи».
- Картина була зображена у 2013 році на поштовому блоці для марки Мозамбіку у серії «Шахи в мистецтві», сама марка містить зображення картини Хуана Ґріса «Шахова дошка»[19].
Див. також
- «Шахіст», малюнок Яна де Брая, зображує кур'єрські шахи.
- «Гра в шахи», картина Джуліо Кампі, зображує шахову партію юнака і дівчини в присутності їхніх родичів.
Коментарі
Примітки
Література
- Cadeaux, Jean-Louis. Guide des Échecs Exotiques & Isolites. Chiron. Paris. 2000. Р. 38-40.