Дедфлей
Дедфлей (афр. Dooievlei, англ. Deadvlei, нім. Deadvlei) — такир, розташований біля відомого солончаку Соссуфлей у національному парку Наміб-Науклюфт Намібія. Його назва означає "мертве болото" (від англійської Dead — мертвий, та африкаанс vlei — солончак або такир).
| Дедфлей | ||||
 | ||||
24°45′47″ пд. ш. 15°17′40″ сх. д. / 24.76333000002777851° пд. ш. 15.294720000028° сх. д. 15°17′40″ сх. д. / 24.76333000002777851° пд. ш. 15.294720000028° сх. д. | ||||
| Країна |  Намібія | |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Dunes of the Namibd | |||
| Тип | депресія геологічна | |||
  Дедфлей Дедфлей (Намібія) | ||||
 | ||||
 Дедфлей у Вікісховищі | ||||
Дедфлей, як стверджується, оточений найвищими піщаними дюнами у світі. На південно-східному краю Дедфлей розташована на терасі з пісковику "Великий тато" або "Божевільна дюна", одна з найвищих піщаних дюн у світі з приблизно 350 метрів заввишки.[1]
Такир утворився після рясних опадів, коли річка Тсаухаб[en] затопила под, створюючи тимчасові неглибокі басейни, і велика кількість води дозволяла рости Vachellia erioloba[en]. Коли клімат змінився, розпочалась посуха, і піщані дюни засипали рівнину та перекрили річище.
Дерева померли, оскільки води більше не вистачало. Є деякі види рослин, що залишилися, такі як курай та нара, пристосовані до видобування вологи з ранкового туману і дуже рідкісних опадів. Залишилися скелети дерев, які, як вважають, загинули 600–700 років тому (близько 1340-1430), тепер чорні, тому що яскраве сонце їх випалило.[2][3] Хоч і не скам'яніла, деревина не розкладається, тому що вони дуже сухі[4].
