Дядько Девід

Дія стрічки відбувається на британському острові Шеппі біля північних берегів графства Кент. Ешлі, молодий хлопець з дитячим світоглядом, приїжджає до свого дядька Девіда. Юнак розповідає родичеві, що мати принижує його і знущається, показує опіки від сигаретних недопалків. Вони лягають спати разом, Ешлі вступає у сексуальні відносини з дядьком. Наступного ранку вони прокидаються, снідають, Девід миє Ешлі у ванні. Вони йдуть у місцеве кафе, сидять на лавці в парку, постійно розмовляють: Девід викладає свій погляд на світ і природу реальності, тоді як Ешлі говорить, що хоче померти, обоє постійно проявляють свою любов і сильну прихильність один до одного. Девід рекомендує хлопцеві накласти на себе руки, кажучи, що він «занадто хороший для цього світу». Потім вони йдуть до міста і проводять час в розважальних закладах. Увечері чоловіки займаються сексом.

Наступного ранку п'яна мати Ешлі телефонує і вимагає сказати їй, де знаходиться її син. Девід робить вигляд, що не знає, заявляючи, що знаходиться не в Шеппі, а в Манчестері. Відвівши Ешлі до покинутого військового бункеру, Девід упорскує невідому речовину у вену племінника, при цьому вони цілуються. У Ешлі стається помутніння свідомості, він з Девідом розкурює марихуану. Потім Девід робить Ешлі другу ін'єкцію, вони сидять і дивляться на берег. Після настання темряви Ешлі лежить у ліжку, згорнувшись калачиком, Девід робить йому третю і останню ін'єкцію, після якої хлопець втрачає свідомість і помирає. Девід говорить, що він ніколи нікого не кохав так сильно. Наступного ранку він іде на пляж, залишає там труп свого племінника, зі сльозами на очах цілуючи бездиханне тіло.

Зйомки фільму проходили впродовж чотирьох днів одним дублем без певного сценарію, з імпровізацією сцен на основі базової структури розповіді^[2].

Деміен Райян на сторінці So So Gay дав фільму 0,5 балу з 5, назвавши його «жахливим» і відмітивши, що головна мета його творців — шокувати глядача табуйованою темою. Він також висловив думку, що «Дядько Девід» схожий на «найгіршу роботу студента-першокурсника», і поставив під сумнів віднесення стрічки до жанру «чорна комедія», стверджуючи, що це зовсім не смішно. Критикуючи акторську роботу, він уїдливо радить Райдеру найближчим часом не кидати роботу гей-порно, а гру Гойла назвав жалюгідною спробою зображувати щось схоже на Голдена Колфілда у вигляді маніяка-педофіла^[3].

Клівер Паттерсон у своїй рецензії на кіно-сайті Cine-Vue так само критично відгукнувся про фільм, давши йому одну з п'яти зірок. Він поставив під сумнів мету творців фільму, підкресливши, що зображення геїв «сумними, збоченими і нескінченно самотніми людьми» приводить лише до того, що населення відвертається від них. В той же час він високо оцінив технічну сторону кінострічки з її «приглушеними кольорами галькових пляжів і пронизливо блакитними небесами»^[4].

• Дядько Девід на сайті IMDb (англ.) (станом на 16.03.2016)

Це незавершена стаття про британський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.