Дядюх Йосип Іванович
Дя́дюх Йосип Іванович (2 січня 1942, Побіч — 3 серпня 2012, Львів) — український скульптор, медальєр, графік, живописець.
| Дядюх Йосип Іванович | |
| Народився | 2 січня 1942 Побіч |
|---|---|
| Помер | 3 серпня 2012 (70 років) Львів |
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв |
| Працював у містах | Львів |
Біографія
Народився 2 січня 1942 року в селі Побіч, Олеського району Львівської області, сьогодні Золочівського району[1] (існує також версія про 2 лютого[2]). 1947 року сім'я була вислана до Пермського краю, смт Гремячинськ і повернулась до рідного села лише за десять років. Ще на засланні відвідував студію образотворчого мистецтва у місцевому будинку культури. Закінчив школу в селі Сасів. Навчався в технікумі радіоелектроніки протягом 1961—1964 років.[3] Працював на телевізійному заводі.[4] У 1964—1967 служив у війську. 1968 року поступив на відділ кераміки Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва.[3] Серед викладачів були зокрема Валентин Борисенко, Дмитро Крвавич, Юрій Лащук, Зеновій Флінта.[1] Від 1971 року, ще будучи студентом брав участь у виставках.[5] 1973 року закінчив навчання. Тоді ж почав викладати рисунок і живопис у Львівському училищі імені Івана Труша (пізніше коледж), від 1981 — викладач скульптури і композиції. Творчо працював, як скульптор, найчастіше як медальєр. Займався також графікою та живописом. Твори зберігаються у львівському Музеї Івана Франка, а також у Шевченківському національному заповіднику в Каневі.[1]
Помер 3 серпня 2012 року у Львові. Похований у селі Побіч. У жовтні 2014 року у львівському Музеї етнографії та художнього промислу відкрилась персональна виставка скульптури, живопису і графіки.[4]
Роботи
- Медалі, плакети
|
|
- Інші скульптурні роботи
- Декоративна тарілка «Рибки». Студентська робота, експонувалась у Музеї етнографії.[5]
- «Святковий натюрморт». Студентська робота, експонувалась у Львівській галереї мистецтв.[5]
- Серія персонажів з «Лісової пісні»: Водяник, Куць, два зображення Лісовика. Студентська робота, експонувалась на виставці до 100-річчя від дня народження Лесі Українки в Музеї українського мистецтва (тепер Національний музей).[5]
- Ветеран Львівської кераміко-скульптурної фабрики Г. Мандюк, горельєф (1977, шамот, емаль, діаметр — 50).[23]
- Портрет Богдана Скиби (1977, шамот, емаль, 34×25×25).[23]
- Погруддя Олександра Олеся (усі 1979).[1]
- «Ранок», «Відпочинок», «Втома» (усі 1982).[1]
- Статуї Івана Хрестителя і святого Луки в церкві Ольги і Єлизавети у Львові (1991).[1]
- Меморіальна таблиця на будинку в селі Поручині, де народився Лев Лепкий (1992).[24]
- Портрет Маркіяна Шашкевича (1993, шамот).[25]
- Графіка
- «Смуток» (1975).[1]
- «Танок варварів» (1979).[1]
- «М. Шашкевич» (1981).[1]
- «Т. Шевченко» (1984).[1]
- «Автопортрет» (1992).[1]
- Живопис
Примітки
Джерела
- Сидор О. Йосип Дядюх — львівський медальєр // Дзвін. — 1995. — № 2 (604). — С. 154—157.
- Сидор О. З когорти мистців-шістдесятників (Йосипу Дядюху — 60) // Карби (додаток до журналу «Образотворче мистецтво»). — 2002. — № 1. — 74—75.
- Стасенко В. В. Дядюх Йосип Іванович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 579. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
