Дідура Григорій Харитонович

український скульптор і педагог

Григорій Харитонович Діду́ра (нар. 27 січня 1920, Краснопілка — пом. 13 травня 1995, Луганськ) — український скульптор і педагог; член Спілки радянських художників України з 1964 року[1].

Дідура Григорій Харитонович
Народився 27 січня 1920(1920-01-27)
Краснопілка, Уманський район, Україна
Помер 13 травня 1995(1995-05-13) (75 років)
Луганськ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність скульптор, педагог
Alma mater Дніпропетровське художнє училище (1940) і Київський державний художній інститут (1953)
Вчителі Лисенко Михайло Григорович, Гельман Макс Ісайович і Олійник Олексій Прокопович
Відомі учні Вовк Федір Федорович і Коган Микола Григорович
Учасник німецько-радянська війна
Членство Спілка радянських художників України
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги»

Біографія

Народився 27 січня 1920 року в селі Краснопілці (нині Уманський район Черкаської області, Україна). 1940 року закінчив Дніпропетровське художнє училище.

Брав у часть у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медаллю «За бойові заслуги» (24 січня 1945)[2].

Протягом 1946—1953 років навчався в Київському художньому інституті, де його викладачами зокрема були Михайло Лисенко, Макс Гельман, Олексій Олійник. Дипломна робота — портрет Івана Франка (гіпс, повтор — оргскло; Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка; керівник — Макс Гельман).

З 1953 року викладав у Ворошиловградському художньому училищі. Жив у Ворошиловграді/Луганську в будинку на 42-му кварталі, вулиця Гагаріна № 22, квартира № 25. Помер у Луганську 13 травня 1995 року.

Творчість

Працював у галузі станкової скульптури. Серед робіт:

Брав участь у виставках з 1953 року, республіканських — з 1963 року.

Примітки

Література