Дітріх Борхерт

8 квітня 1934 року вступив на флот. З листопада 1938 року — керівник групи училища озброєння морської авіації. В листопаді 1939 року переданий в розпорядження головнокомандувача підводним флотом. В березні 1940 року відряджений в училище підводників. З травня 1940 року — вахтовий офіцер 2-ї флотилії. В липні пройшов курс командира підводного човна. З 22 серпня 1940 по 10 березня 1941 року — командир U-24, з 17 квітня 1941 по 24 липня 1942 року — U-566, на якому здійснив 5 походів (разом 196 днів у морі). Всього за час бойових дій потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 13 148 тонн.

В липні 1942 року переданий в розпорядження 1-ї флотилії. З жовтня 1942 року — командир роти 2-ї навчальної дивізії підводних човнів. З липня 1943 року — офіцер-спостерігач 24-ї флотилії. З листопада 1944 року — керівник групи приймального командування підводних човнів Данцига, з лютого 1945 року — Кіля. В травні взятий в полон. 27 листопада 1945 року звільнений.

• Кандидат в офіцери (8 квітня 1934)
• Фенріх-цур-зее (1 липня 1934)
• Оберфенріх-цур-зее (1 квітня 1936)
• Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1936)
• Оберлейтенант-цур-зее (1 червня 1938)
• Капітан-лейтенант (1 квітня 1941)
• Корветтен-капітан (1 квітня 1945)

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (20 квітня 1940)
  • 1-го класу (30 липня 1942)
• Нагрудний знак підводника (20 вересня 1941)

• Біографічні дані. [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Борхерт на сайті uboat.net [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.]