Евкаліпт
Евкалі́пт — рід дерев і деяких кущів родини миртові, представники якого насамперед поширені в деревній флорі Австралії.
| Евкаліпт | |
|---|---|
 | |
| Листя і квітки Eucalyptus melliodora | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Миртові (Myrtaceae) |
| Підродина: | Миртові (Myrtoideae) |
| Триба: | Eucalypteae |
| Рід: | Евкаліпт (Eucalyptus) L'Hér. |
| Види | |
Понад 800, див. Список видів роду Евкаліпт | |
 | |
| Природний ареал | |
 Вікісховище: Eucalyptus | |
Існує більш ніж 700 видів евкаліптів, більшість походить з Австралії, деякі — з островів Нової Гвінеї та Індонезії, а один вид — з Філіппінських островів. Багато видів були інтродуковані в посушливих районах інших частин світу, зокрема в Каліфорнії, Африці, Південній Європі, Індії та Китаї.
Звичайно дерева евкаліптів сягають до 100 метрів заввишки з діаметром стовбура понад 3 метри. Висота евкаліптів різна й залежить від конкретного виду. Звісно, не всі вони досягають таких гігантських розмірів. Є серед них і карлики, що ледве досягають 2-3 метрів заввишки, і навіть чагарники.
Уперше європейці побачили евкаліпт на його батьківщині, острові Тасманія, понад 200 років тому. 1777 року його насіння вперше привезли до Англії, де воно й було посіяно.
Завдяки цінній деревині і здатності швидко рости евкаліптові ліси культивують майже у всіх тропічних і субтропічних країнах. Добре акліматизувалися ці рослини та в Грузії на Чорноморському узбережжі Кавказу. Тут культивується понад 30 видів. Але в цьому регіоні вони не досягають таких величезних розмірів. (див.: Батумський ботанічний сад)
Евкаліпти — вічнозелені рослини. Їх листя посилено випаровує вологу, а тому ці рослини сприяють осушенню заболочених місцевостей. Через швидкий ріст їм потрібна велика кількість води, що призводить до осушення ґрунту. Один дорослий евкаліпт може протягом року випаровувати 14 т води. Відсутність кущів поблизу евкаліптових лісів пояснюється тим, що евкаліпти своїм величезним корінням забирають з ґрунту воду. У наш час[коли?] найвищими деревами є два королівські евкаліпти. Один з них росте на горі Бау-Бау в Квінсленді та має висоту 99,4 м, а другий — у долині річки Стікс, на острові Тасманія. Його висота сягає 98,1 м. Їх вік 350 і 400 років.
Евкаліпт росте дуже швидко і до сторічного віку досягає висоти 100 м. Особливо швидкий ріст відбувається у перше десятиліття, коли щороку дерево виростає на 4-5 м. Потім ріст сповільнюється. Через 20-30 років евкаліпт досягає висоти 35 м при діаметрі стовбура як у 200-річного дуба. Деревна маса 25-річного евкаліпта у 200 разів перевищує деревну масу дуба, що має такий же вік. П'ятирічні евкаліпти утворюють справжній ліс.
Евкаліпти називають деревами без тіні, оскільки пластини їх листків розташовані паралельно до сонячного проміння і повністю його пропускають. Цікавою особливістю цих дерев є здатність щорічно міняти кору, яка згодом звисає і сповзає зі стовбура у вигляді лахміття.[1] На перший погляд здається, що хтось обдер з дерева кору.
Ботанічний опис
Високі (до 100 метрів), переважно смолисті дерева.
Листя суцільне, синьо-зелене, пахуче, вигнуте як криві шаблі, повернуті ребром до сонця, внаслідок чого ці дерева майже не дають тіні, листя не опадає, а лущиться і опадає старий шар кори.[1]
Цвіт — у щітках або в головчатих суцвіттях; чашечка відвалюється у вигляді кришечки
Хімічний склад
Листові залози багатьох видів евкаліпта, особливо Eucalyptus salicifolia та Eucalyptus globulus, містять у собі від 0,3 до 4,5 % ефірної (евкаліптової) олії, головний компонент якої — цінеол (до 80 %), а також дубильні речовини, галотаніни, кумарова та корична кислоти.
Морозостійкість
Більшість евкаліптів не терплять сильних холодів. Евкаліпти добре себе почувають в різних умовах клімату, але зазвичай пошкоджуються морозом від -5 ° C (23 ° F); Але є і винятки, наприклад два підвиди евкаліпта: E. pauciflora subsp. niphophila та E. pauciflora, який здатний витримати холод і мороз до приблизно -25 ° C (−4 ° F). Кілька інших видів, особливо з високого плато та гір центральної Тасманії, такі як Eucalyptus coccifera, Eucalyptus subcrenulata та Eucalyptus gunnii, також отримали надзвичайно холодостійкі форми, і їх насіння заготовляється з цих генетично витривалих штамів, а потім висаджується в холодних регіонах світу.
Використання
З деяких видів евкаліпта одержують цінну ефірну олію. Евкаліптову олію переважно використовують у медицині як активний інгредієнт у відхаркувальних ліках і як засіб для інгаляцій. Деякі види евкаліптів мають міцну деревину, наприклад евкаліпт різнобарвний (Eucalyptus diversicolor), відомий також під місцевою назвою карі (Karri)[2]. У будівництві використовують деревину таких видів, як Eucalyptus salicifolia, Eucalyptus botryoides, Eucalyptus globulus, Eucalyptus leucoxylon, Eucalyptus marginata, Eucalyptus obliqua, Eucalyptus resinifera та Eucalyptus siderophloia.
В Австралії деревину евкаліптів використовують як тверде паливо. Кору евкаліптів використовують як сировину для целюлозно-паперової промисловості, а також як засіб для дублення.
Евкаліпти дуже цінують за деревину, яка не гниє, її швидкий ріст, лікарські і фармацевтичні якості та за здатність інтенсивно випаровувати вологу.[1]
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Евкаліпт |
Посилання
- Евкаліпт // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 104. — 224 с.
- Евкаліпт [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Евкаліпт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Український радянський енциклопедичний словник, Київ, головна редакція УРЕ, 1989, ISBN 5-88500-007-7, 3 том, стр.693 (рос.)
- Euclid — The History of Eucalyptus [Архівовано 3 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Енциклопедія Брокгауза і Ефрона — Евкаліпт (рос.) — Евкаліпт [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- БСЭ — Эвкалипт (Eucalyptus) [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Encyclopedia Britannica — Eucalyptus (Plant genus) [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Sellers, C. H. (1910). Eucalyptus: Its History, Growth, and Utilization. A.J. Johnston [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]. p. 13.
 | Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
