Жога Володимир Артемович
Володимир Артемович Жога (позивний — Воха; (26 травня 1993, Донецьк — 5 березня 2022, Волноваха, Донецька область) — проросійський бойовик і терорист, командир окремого розвідувального батальйону «Спарта» (2016—2022), гвардії полковник[4][5][6]. «Герой Донецької Народної Республіки» (вересень 2022, посмертно)[4][5][6] та Герой Російської Федерації (2022, посмертно)[7].
Жога Володимир Артемович | |
---|---|
рос. Владимир Артёмович Жога | |
Прізвисько | Воха |
Народження | 26 травня 1993[1] Донецьк, Україна |
Смерть | 5 березня 2022[2] (28 років) Волноваха, Донецька область, Україна[3] |
Поховання | Донецьке море |
Країна | Україна ДНР |
Освіта | Слов'янський професійно-мистецький ліцей |
Звання | полковник «ДНР» |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди | |
Жога Володимир Артемович у Вікісховищі |
Внесений до бази центру «Миротворець» за свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення на окуповану російсько-терористичними бандформуваннями територію України на Донбасі.
Біографія
Народився 26 травня 1993 року в Донецьку[5][6][8] [9]. Батько — Артем Володимирович Жога, підполковник армії ДНР, начальник штабу «Спарти»[4]. Мати — домогосподарка.
Жив і працював у Слов'янську, куди переїхали батьки[8]. У дитинстві захоплювався футболом. Після закінчення середньої школи пробував вступити до Донбаського державного педагогічного університету, але не пройшов за конкурсом і вступив до Слов'янського професійно-мистецького ліцею та закінчив його за спеціальністю маляр-штукатур. Працював разом із батьком, у якого було кілька торгових точок з продажу риби [10].
У 2014 році з початком війни на сході України[8] почав воювати на боці російсько-терористичних бандформувань. Спочатку брав участь у загонах самооборони Слов'янська. Був поранений у голову в боях за Слов'янськ, під час бойових дій у районі Сніжного — у руку, у боях за кордон — 13-ма осколками, також — при відбитті штурму під Шахтарськом, а в боях за аеропорт — вдруге в голову[8]. Був заступником командира розвідувальної роти.
У лютому 2015 року внесений до бази «Миротворця» за свідоме порушення державного кордону України з метою проникнення на окуповану російсько-терористичними бандформуваннями територію України на Донбасі[11].
Командування батальйоном «Спарта» прийняв у жовтні 2016 року після загибелі його творця терориста Арсена Павлова (Моторола), будучи його водієм, а потім першим заступником[8]. Був хрещеним батьком (обряд РПЦ) дочки Мотороли[8] .
У червні 2018 року ватажок бойовиків Володимир Жога потрапив у ДТП в Донецьку. Він їхав на мотоциклі з дівчиною і на повороті зіштовхнувся з мікроавтобусом «Mercedes Sprinter». Дівчина загинула на місці, а «Воху» з важкими травмами госпіталізували[12].
Загинув 5 березня 2022 року у Волновасі, згідно з офіційними даними ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна, забезпечуючи евакуацію мирних жителів із міста в ході російського вторгнення в Україну[13][5][6]. [14][12].
Нагороди
Бойовик посмертно нагороджений головою ДНР Денисом Пушиліним зіркою «Героя Донецької Народної Республіки»[4][5][6]. 6 березня Президентом Росії Володимиром Путіним «за героїзм і мужність, виявлені при виконанні громадянського обов'язку» посмертно нагороджений золотою зіркою Героя Російської Федерації[7].
Вшанування пам'яті
- 18 березня 2022 року російська окупаційна влада у Волновасі перейменувала вулицю героїв 51 ОМБр на вулицю Героя Росії Володимира Жоги.[15]
- 26 травня 2022 року в Донецьку відкрили пам'ятник Жозі.[16]
- Ім'ям Жоги названо: 26 травня 2022 року — вулицю в Невинномиську, 27 травня 2022 року — у Волзькому[17]; загін Юнармії «Діти Росії» в Тольятті.
- У червні 2022 року було створено батьком Артемом Жогою та російським пропагандистом Семеном Пєговим у Донецьку так званий "Республіканський центр безпілотних авіаційних систем", який назвали на його честь [18]. Там готували інструкторів БПЛА та FPV-дронів для російської армії. Даний "навчальний заклад" до листопада 2023 року знаходився у приміщеннях колишньої будівлі факультету Донецького юридичного інституту[19].
Примітки
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)Посилання
- Александрова Е. «Мира без войны не будет, Славянск должен быть наш»: интервью комбата легендарной «Спарты» // Новостное агентство "Харьков". — 2019. — 12 вересня. Архівовано з джерела 6 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- Прилепин З. Воха из «Спарты»: преемник Моторолы // Свободная пресса. — 2016. — 3 листопада. Архівовано з джерела 6 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.