Йоганн Ґеорґ Ґмелін
Йоганн Ґеорґ Ґмелін (нім. Johann Georg Gmelin; 8 серпня 1709 — 20 травня 1755) — німецький натураліст, ботанік, лікар та географ.
| Йоганн Ґеорґ Ґмелін | |
|---|---|
| нім. Johann Georg Gmelin | |
.jpg) | |
| Народився | 8 серпня 1709 Тюбінген |
| Помер | 20 травня 1755 (45 років) Тюбінген |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, хімік, географ, ботанік, викладач університету, лікар |
| Alma mater | Тюбінгенський університет |
| Галузь | ботаніка, хімія, медицина |
| Заклад | Тюбінгенський університет |
| Посада | професор |
| Відомі учні | Самуїл Ґотліб Ґмелін Йоганн Фрідріх Ґмелін |
| Аспіранти, докторанти | Крашенінніков Степан Петрович Самуїл Ґотліб Ґмелін |
| Членство | Шведська королівська академія наук Російська академія наук Петербурзька академія наук |
| Батько | Йоганн Ґеорґ Ґмелін[d] |
| Брати, сестри | Філіп Фрідріх Ґмелін Йоганн Конрад Ґмелін |
| Діти | Eberhard Gmelind Крістіан фон Ґмелін |
 Йоганн Ґеорґ Ґмелін у Вікісховищі | |
Біографія
Молоді роки
Гмелін народився у Тюбінгені, у сім'ї професора Тюбінгенського університету.[2] Він був обдарованою дитиною та почав відвідувати університетські лекції у віці 14 років у 1727 році, закінчив університет зі ступенем з медицини у віці 18 років. Згодом він переїхав до Санкт-Петербурга та у 1728 році отримав стипендію академії наук. З 1730 року він викладав у Санкт-Петербурзькому університеті, наступного року був призначений професором хімії та природничої історії.[2]
Друга Камчатська експедиція
Ґмеліна запросили приєднатися до Другої Камчатської експедиції Вітуса Беринга (1733-43рр.). На початку експедиції — на виїзді із Санкт-Петербурга у серпні 1733 — його супроводжував молодий студент Степан Крашенінніков. Вони подорожували разом через Уральські гори та західний Сибір до Єнісейська. Він описав річку Єнісей як кордон між Європою та Азією і брав участь у вимірюванні найнижчої температури за всю історію у Єнісейську. Він був також першим, хто виміряв те, що рівень Каспійського моря був нижчим, ніж у Середземному морі. У вересні 1736 він добрався до штабу Вітуса Беринга у Якутську. На жаль, будинок, де проживав Ґмелін, згорів 8 листопада, знищивши всі його колекції та нотатки, а також частину його бібліотеки. Наступного літа він зібрав повторно зразки для колекції, для того щоб замінити втрату. Його Flora Sibirica (1747—1769)[3] була основана на його спостереженнях та колекціях. Вона містить описи 1178 видів, 294 з яких ілюстровані. Його племінник Самуель Ґотліб Ґмелін допомагав йому у редагуванні останніх двох томів. П'ятий том Flora Sibirica, в основному присвячений лат. Cryptogamae був написаний Степаном Крашенінніковим, але не був опублікований. Ґмелін також описав свою подорож у соїй роботі Reise durch Sibirien von dem Jahr 1733 bis 1743 (1751—1752).[4]
Зрілі роки
У 1747 році Ґмелін повернувся до Тюбінгенського університету та отримав посаду професора медицина, у 1751 році — директора ботанічного саду університету. У цей період був опублікований опис його подорожі[4]. Записки були перекладені французькою та голландською мовами, але російською опубліковані не були, «оскільки містили неприємні коментарі та зауваження про росіян» [2].
У 1749 році Ґмелін був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук. У 1752—1753 роках був ректором Тюбінгенського університету.
Почесті
Рід рослин Gmelina (Lamiaceae) та декілька десятків видів рослин і тварин названі на його честь.[5]
Примітки
Бібліографія
- on WorldCat [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Digital edition: Johann Georg Gmelin 1709—1755 : der Erforscher Sibiriens ; ein Gedenkbuch by the University and State Library Düsseldorf(нім.)
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
