Карл Беренс
Карл Беренс (нім. Karl Behrens; 18 листопада 1909 року, Берлін — 13 травня 1943, Берлін) — інженер-проектувальник, активний учасник антифашистського опору, член розвідувальної мережі «Червона капела».
| Карл Беренс | |
|---|---|
| нім. Karl Behrens | |
_Karl_Behrens.jpg) Меморіальна дошка на будинку за адресою Йоркштрассе 22, Берлін-Кройцберг | |
| Народився | 18 листопада 1909 Берлін, Німецька імперія |
| Помер | 13 травня 1943 (33 роки) В'язниця Пльотцензееd, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Рейх ·вогнепальне поранення |
| Країна | .svg){kind=small} Німецька імперія |
| Місце проживання | Moabitd[1] Мітте[1] |
| Діяльність | інженер |
| Членство | СА |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Комуністична партія Німеччини |
| Нагороди |  |
Біографія
Карл Беренс після закінчення школи близько трьох років був безробітним. Потім опанував професії слюсаря-монтажника і майстра художніх виробів по металу. У 1929 році з молодіжних скаутів він вступив до штурмових загонів, а потім — у нацистську партію. У квітні 1931 року він був виключений з партії, тому що він підтримував путч Вальтера Стенеса. У 1931 році Беренс тимчасово приєднався до організації «Чорний фронт», якою керував у той час Отто Штрассер. У кінці 1932 року вступив до лав КПН. Потім Карл Беренс працював інженером-проектувальником на заводі AEG і як інженер був одним з інформаторів Арвіда Гарнака.
Карл Беренс був заарештований у своїй частині на Східному фронті під Ленінградом (через його контакти з Арвідом Гарнаком), та вивезений назад у Берлін. Після довгих допитів у гестапо в січні 1943 року суд засудив його до розстрілу. 13 травня 1943 року у Берліні вирок приведений у виконання.
Після смерті він залишив дружину, двох синів і дочку.
Нагороди
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (06.10.1969, посмертно)[2]
Примітки
Література
- Regina Griebel, Marlies Coburger, Heinrich Scheel: Erfasst? Das Gestapo-Album zur Roten Kapelle. Eine Fotodokumentation. Halle 1992, ISBN 3-883840-44-0
- Brigitte Oleschinski: Gedenkstätte Plötzensee. Berlin: Gedenkstätte Deutscher Widerstand, 1995 (2. Auflage), ISBN 3-926082-05-4; PDF [Архівовано 19 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Gert Rosiejka: Die Rote Kapelle. «Landesverrat» als antifaschistischer Widerstand. Ergebnisse-Verlag: Hamburg 1986, ISBN 3-925622-16-0
- Luise Kraushaar et al.: Deutsche Widerstandskämpfer 1933—1945. Biographien und Briefe. Dietz-Verlag: Berlin 1970, Band 1, S. 98-101
