Козівський район

Район межує з Тернопільським, Теребовлянським, Підгаєцьким, Бережанським, Зборівським районами області. Протяжність із півночі на південь 29,6 км, із заходу на схід — 37,8 км.

Клімат помірно-теплий, вологий.

Більша частина поверхні Козівського району — Тернопільське плато — слабохвиляста рівнина з висотами 300—400 м, на захід від річки Коропець переходить у Подільське горбогір'я, почленоване горбами, ярами і балками. Найвища відмітка біля села Дибще — 411 м.

Протікають річки Стрипа з притоками Восушка і Студенка, Коропець, Ценівка (притока — річка Золота Липа), є 37 рибоводних ставків.

Рельєф району сприятливий для механізованого обробітку ґрунту (84,5 % земельного фонду). Незначні площі зайняті природними луками і лісами (4,1 тис. га).

Населені пункти розташовані переважно в долинах річок.

Корисні копалини — вапняк, глина, пісок, торф (заплава річки Стрипа на північ від села Денисів), є джерела сірководних вод (село Козівка).

Ґрунти — чорноземи опідзолені, а також типові малогумусні, темносірі опідзолені, ясно-сірі лісові, лучні, лучно-болотні.

У районі — смт Козова і Козлів та 53 села. Сучасні межі району встановлено 1965.

Територія району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.).

У період Київської Русі тут були містечка Бродилів (нині село Купчинці) та Корсів (нині с. Конюхи), які зруйнували 1241 монголо-татари. За однією з версій, Бродилів був маєтком князя Ярослава Осмомисла.

У XIV—XVIII ст. Козівщина — під владою Польщі, 1772—1918 — Австрії, 1918—1919 належала до ЗУНР, 1919—1939 — Польщі, від вересня 1939 — в УРСР.

Тут діяли:

• від 1874 — товариство «Просвіта»,
• від 1878 — Братство тверезості,
• згодом товариства «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Українська Бесіда», «Рідна школа».

Під час I світової війни чимало сіл і містечок Козівщини зруйновано. Від 1930-х діяли підпільні групи ОУН; у 1940—1950-ті — групи УПА.

До 1939 у краї функціонували читальні «Просвіти», кооперації, дитячі садки, жіночі товариства, фахові курси, економічні організації, зокрема «Маслосоюз». Козова та її околиці належали до Бережанського повіту, східна частина району — до Тернопільського.

Від липня 1941 до липня 1944 — німецько-нацистська окупація. 10 квітня 1945 вийшов 1-й номер районної газети «Радянське слово».

Від 1950 розвинулися харчова, меблева, машинобудівна промисловість, сільське господарство.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козівського району створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 80,69 % (проголосували 23 439 із 29 048 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 61,41 % (14 394 виборців); Юлія Тимошенко — 16,67 % (3 907 виборців), Олег Ляшко — 9,13 % (2 139 виборців), Анатолій Гриценко — 6,94 % (1 626 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,58 %.^[3]

Довжина автомобільних доріг району — 266 км, у тому числі з твердим покриттям — 220 км. Районом проходить автошлях E50. Через його територію проходить гілка газопроводу «Дашава-Київ».

Найбільші підприємства Козівського району:

• ТОВ «Козова-цукор»,
• Козівське управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Тернопільгаз»
• Козлівський спиртозавод,
• ВАТ «Козлівський цегельний завод»,
• виробничі цехи РайСТ,
• меблева фабрика ТЕМП та ін.

На початок 2005 діяли сільськогосподарські підприємства підприємства:

• «Незалежність»,
• «Теофіпільське»,
• «Вікторівське»,
• «Слава».

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]

У районі діють:

• 42 ЗОШ,
• 1 музична школа,
• 1 гімназія,
• 1 ДЮСШ;

У районі функціонують:

• 3 лікарні:
• Козівська центральна районна комунальна лікарня
• Козлівська районна комунальна лікарня
• Конюхівська дільнича лікарня
• 1 центр сімейної медицини — Комунальна установа «Козівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» до складу якого входять:
• 8 амбулаторій загальної практики сімейної медицини (смт Козова, смт. Козлів, с. Августівка, с. Денисів, с. Кальне, с. Конюхи, с. Криве, с. Ценів)
• 9 фельдшерсько-акушерський пунктів
• 31 фельдшерський пункт

• 10 Будинків культури,
• 36 клубів,
• 2 кінотеатри,
• 43 бібліотеки.

Званням «народний» удостоєно:

• хор народної пісні «Червона калина»
• хорова капела та хор Будинку культури
• ансамбль танцю «Первоцвіт» у Козові
• хореографічні колективи «Юність», «Росинка»
• дитячий зразковий театр «Дивосвіт»
• ансамбль народної музики, духовний оркестр, оркестр народних інструментів
• кіностудія «Галичанка» у Козові
• жіночий вокальний ансамбль «Горлиця» с. Криве
• вокально-інструментальний ансамбль с. Августівка
• фольклорно-етнографічний ансамбль «Корса» с. Конюхи
• Теофіпільський зразковий духовий оркестр
• жіночий вокальний ансамбль смт Козлів

Усі вищезгадані — дипломанти обласних та всеукраїнських конкурсів.

Діючі церкви:

• УГКЦ — 44,
• УПЦ МП — 2,
• ПЦУ — 1,
• РКЦ — 1,
• ХВЄ — 3.

Парафії Української греко-католицької церкви на території Козівського району підпорядковані Козівському і Козлівському деканатам Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

Список усіх дерев'яних церков

Пам'ятники І. Блажкевич (1989), Й. Вітошинському (1992) у с. Денисів, П. Думці (1994) — Купчинці, Я. Старуху (1997) — с. Золота Слобода, О. Дяківу-Горновому (1997) — с. Олесине.

У районі діють 3 футбольні клуби — <Таурів> «Старт» «Стрипа» «Слобідка», що виступають у першості області, 12 футбольних команд.

У с. Денисів є два державні музеї: історично-краєзнавчий (1967) та природи, також меморіальний музей І. Блажкевич (1988), у с. Бишки — музей національно-визвольної боротьби ім. Я. Бусела (1999). Функціонують відділення 3-х банків, кредитна спілка «Самопоміч».

Народилися

• науковці Б. і О. Заставецькі, Є. Качан, Л. Кіндрацька,
• письменники І. Блажкевич, В. Вихрущ,
• літератори Г. Глинка, П. Думка, М. Косар, І. Кузів, М. Шарик, Т. Федорів,
• журналіст Т. Савків
• художники В. Беднарський, О. Білявський, Ц. Гошовський, Д. Млинко, Я. Струхманчук, Г. Ткачик, 0. Федорів,
• архітектори Л. Бачинський, Б. Білоус, Б. Габ'як, В. Гуль, Я. Гулько, Л. Королишин, І. Сонсядло,
• артисти Б. Кирилюк, О. Моленцька, М. Мазуркевич (Майк Мазуркі), О. Олійник,
• диригент, композитор Є. Корницький,
• військовик М. Маринович,
• діячі ОУН О. Дяків-Горновий та Я. Старух,
• краєзнавці Й. Габ'як, Б. Савак, В. Хома.

Перебували

• Ірина Вільде, О. Дучимінська, М. Мушинка, Ф. Ржегорж, Іван Франко
• брати А. Курдидик, Я. Курдидик, та ін.

Про район видані книги:

• «Бережанська Земля» (у 2 тт.; 1970, 1998),
• «Козова і околиці в спогадах емігрантів» (1992),
• «Село Конюхи: козацьке гніздо» (1992, Нью-Йорк),
• «А Денисів село славне» (1997),
• «Літературно-мистецька Козівщина» (2003)
• «Столітнє село Яструбове» (2005) В. Хоми,
• «Село Бишки. Історія і боротьба за Волю» І. Шагая,
• «Золота Слобода» Я. Гайдукевич (обидві — 2000),
• «Козлів колись і сьогодні» (2002) Я. Демковича та ін.
• «Село Козівка: його історія і люди». (2005) Г. Липна

У Козівському районі є Семиківський гідрологічний заказник.

Козівський район у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах?
	Козівський район у Вікісховищі?

• Данильчик К. Географія району: [Козівського] // Вільне слово. — 1997. — 9 трав.
• Дем'янова І., Погайдак М. Козівський район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 128–129. — ISBN 966-528-199-2.

	Зборівський район
Бережанський район		Тернопільський район
	Підгаєцький район	Теребовлянський район