Кортайо (культура)

Культура Кортайо, фр. Cortaillod — археологічна культура, одна з численних археологічних культур епохи неоліту Швейцарії, на захід від культури Пфін^[en], що існувала одночасно.Часто розглядається як частина культури Шасі-Лагоцця-Кортайо, яка культурно розділена на невеликі частини.Походить від стародавнього неоліту Валасія, групи Ла-Огет^[de] або Егольцвільської культури та частково була одночасною з культурою Пфін.У деяких регіонах також була замінена останньою.Датується 3900 — 3500 pp. до Р. Х. До її виникнення, 4300 — 3900 pp. до Р. Х. на заході Альп існувала культура «класичний Кортайо», а центральній Швейцарії — «ранній Кортайо».Поступово поглинула сусідню егольцвільську культуру^[de].

Кортайо
Місце розташування	Швейцарія
Час/дата початку	43 століття до н. е.
Час/дата закінчення	3900 до н. е.
Кортайо у Вікісховищі

В основному поширена як приозерна культура в смузі шириною близько 40-50 км від Женевського до Цюрихського озера.Культура названа на честь села Кортайо в кантоні Невшатель, на західному березі озера Невшатель.^[1]

Характерні особливості — велика кількість собачих кісток, а також підвіски з метаподієвих кісток собаки, що говорить про існування тісних відносин між людиною і собакою в зазначений період в Альпах як у цієї культури на заході Альп, так і в культурі Горген^[en] на сході Альп.

Крім полювання, основою харчування були рибальство та розведення свійських тварин (переважно великої рогатої худоби).У поселенні Тванн на березі озера був знайдений дріжджовий хліб віком 3700 років.Мисливською зброєю були стріли (наконечники стріл трикутні або серцеподібні з увігнутою основою) і луки, а також метальні палиці у вигляді бумерангів.Про рибальство свідчать рибальські гачки з кісток, гарпуни з оленячих рогів, залишки сіток і сітних поплавців.Про важливість землеробства свідчать крем'яні серпи з дерев'яним держаком, дерев'яні гребінці для коноплі та льону, точильні камені та борознисті копальні палиці.

До кам'яних знарядь відносяться кам'яні сокири та топірці, крем'яні серпи, а також шліфовані долота та тесла.З дерева виготовляли кубки, луки, ціпи, мотики, гребінці, ложки, стріли, чаші та колотки.Сировиною для сокир, кирок і молотів служили роги (переважно оленячі).З імпортної міді виготовляли сокирки, долота, штучні перли та ювелірні підвіски.

З глини виготовляли характерні для цієї культури амфори, тарілки, чаші та миски з круглим дном і складчасті миски.До деяких блискучих чорних посудин як прикрасу було приклеєно березові рейки за допомогою клею, схожого на дьоготь.

Найстаріше поселення на березі озера у Швейцарії на сьогодні було виявлено на озері Цуг в 1990-х роках, датується 4350 — 4000 роками до Р. Х. На підставі керамічних знахідок датовано та віднесено до культури Кортайо або ще давнішої Егольцвільської культури (AiD 1999/2).Однією з видатних знахідок Чам-Еслена є перфорована подвійна сокира з серпентиніту з древком, обмотаним березовою корою.На зміну культурі Кортайо і Пфін прийшла культура Горген.