Косенко Олександр Петрович
Олекса́ндр Петро́вич Косе́нко (нар. 18 січня 1970, Дніпропетровськ[2], Українська РСР, СРСР) — український футзаліст. Після завершення ігрової кар'єри — футзальний тренер. Головний тренер збірної України з футзалу. У минулому — універсал низки українських клубів, гравець національної збірної України. Дворазовий віцечемпіон Європи, заслужений майстер спорту України.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Петрович Косенко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 18 січня 1970 (54 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дніпропетровськ, УРСР, СССР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 176 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Універсал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 ДЮСШ «Дніпро-75» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
Закінчив школу зі срібною медаллю. Після завершення навчання у школі і ДЮСШ «Дніпро-75»[3], де він займався футболом разом з братами Олександром і Сергієм Москалюками, Сергієм Момоновим, Костянтином Єременко і Валерієм Воробйовим, на два роки пішов в армію[4]. Після дембеля вступив в Дніпропетровський металургійний інститут, де навчався і одночасно грав у футбол у чемпіонаті серед колективів фізкультури та студентській першості. Пізніше разом з Сергієм Ярошенком і Євгеном Хлівнюком був запрошений у футзальний клуб «Механізатор»[5].
2000 року Валерій Водян очолив російський клуб «Фінпромко-Альфа» і запросив до команди 6 українських гравців, серед яких був і Косенко[5].
Невдовзі після розформування «Будівела» 3 грудня 2008 року підписав на 2,5 роки контракт з «Планетою-Міст»[6].
Виступи за збірну
Дебютував у головній українській команді 23 жовтня 1995 року в матчі проти збірної Югославії, в якому відкрив свій рахунок голам за збірну[7].
Кар'єра тренера
Кар'єра клубного тренера
Після завершення ігрової кар'єри очолив аматорський клуб «Вибір»[8], який виступав у чемпіонаті України з пляжного футболу і футзальних змаганнях місцевого рівня. За 4 роки з цим клубом Косенко зумів по одному разу виграти чемпіонат України з пляжного футболу і чемпіонат Дніпропетровська з футзалу.
11 квітня 2013 року було оголошено, що Олександр Косенко очолить львівську «Енергію»[9], але через зайнятість у Дніпропетровську він приїхав до Львова і приступив до своїх обов'язків тільки у травні[10].
Кар'єра тренера збірної України
Замість Євгена Ривкіна, який пішов зі збірної України після чемпіонату Європи в Бельгії, головним тренером «жовто-блакитних» 27 червня 2014 року призначили Олександра Косенка. Контракт уклали на 2,5 роки[11]. Після призначення Косенко говорив: «Я не витаю в хмарах і усвідомлюю всю відповідальність цієї роботи, тому, перш за все, я уявляв все навантаження, яке на мене ляже. Я, звичайно, радий, що мені довірили працювати зі збірною».
21 червня 2017 року підписав новий контракт терміном до 31 грудня 2020 року[12].
Нагороди і досягнення
Як гравець
Командні
- «Механізатор»
Вища ліга
Чемпіон України (1): 1994/95
Срібний призер (1): 1995/96
- Кубок України
Володар (2): 1994/95, 1995/96
- «Локомотив» (Одеса)
- Вища ліга
- Чемпіон України (2): 1996/97, 1997/98
- Кубок України
- Володар (2): 1996/97, 1997/98
- Турнір європейських чемпіонів
- Володар малих бронзових медалей: 1997
- «Запоріжкокс»
- Вища ліга
- Срібний призер (1): 1999/00
Бронзовий призер (1): 1998/99
- Кубок України
Фіналіст (1): 1999/00
- «Фінпромко-Альфа»
Кубок Росії- Володар (1): 2001
- Кубок володарів кубків
- Володар (1): 2002
- «Шахтар»
- Кубок України
- Володар (2): 2002/03, 2003/04
- Фіналіст (1): 2004/05
Срібний призер чемпіонату Європи (2): 2001, 2003
Чемпіон світу серед студентів: 1998
Особисті
- У списку найкращих гравців світу (4): 2000 р. (№ 48)[13], 2002 (№ 49)[14], 2003 (№ 44)[15], 2004 (№80)[16]
- Найкращий футзаліст чемпіонату України (2): 1996/97, 1997/98
- У списку 15 найкращих гравців (2): 1996/97, 2002/03
- У списку 18 найкращих гравців (3): 1997/98, 1998/99, 1999/00
- Найкращий гравець Кубка Росії: 2001[17]
- Найкращий бомбардир Кубка Росії: 2000 (7 м'ячів)[18]
- Член Клубу Олександра Яценка — 423 м'ячі
Як тренер
- «Вибір»
- Чемпіонат з пляжного футболу
- Чемпіон (1): 2010
- Чемпіонат Дніпропетровська з футзалу
- Чемпіон (1): 2011/12
- «Енергія»
- Екстра-ліга
- Срібний призер (1): 2013/14
- Бронзовий призер (1): 2012/13
- Кубок України
- Володар (1): 2013/14
Примітки
Література
- В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)
Джерела
- ГУЛІЙ, Андрій (25 квітня 2014). Олександр КОСЕНКО: «Робота в «Енергії» для мене — певний виклик». ukrfootball.ua. Процитовано 16 квітня 2022.
