Кота-Маруду (округ)
Кота-Маруду — округ на півночі Сабагу в Малайзії, один з трьох округів підрозділу Кудат[en], на південному березі затоки Маруду. Адміністративним центром округу є містечко Кота-Маруду.
Кота-Маруду | |||
---|---|---|---|
Країна | Малайзія[1] | ||
Регіон | Kudat Divisiond | ||
Населення | |||
- повне | |||
Площа | |||
- повна | 1917 км² | ||
|
Площа округу складає 19,17 км².
Географія
Округ займає південь підрозділу Кудат. Має вихід до затоки Маруду та невелику берегову лінію Південнокитайського моря. Берег затоки заболочений, вкритий манграми. Прибережні зарості багаті на рибу та креветок.
В окрузі протікає чимало невеликих річок, серед яких основними є Манггаріс, Лангкон, Сунгой, Рагарох, Бонган-Ракіт, Таритіпан, Расак, Тандек, Ракіт, Сумбілінган.[2]
Через округ проходять дві основні автомобільні дороги. Одна з'єднує Кота-Кінабалу та Кота-Белуд з Кудатом, а друга відгалужується від першої та веде до Кота-Маруду та Пітаса.
Історія
Відоме як брунейське володіння з XVI століття. «Генеалогія правителів Брунею» повідомляє, що одній із принцес 8-й султан Брунею Саїф Ріджал надав у володіння 6 територій, в тому числі й Маруду[3].
На початку XIX століття на території округу існувала напівнезалежна держава Сяріфа Османа[4]. Джеймс Брук називав регіон піратським та работоргівельним центром. Натомість сучасна малайська історіографія стверджує, що режим Сяріфа чи Сяріфів був протодержавою, яка підтримувала лад і торгівлю на території сучасного Сабагу. За різними версіями Сяріф був одружений на представниці королівської родини Брунею чи Сулу. Імовірно, що він визнавав себе васалом султана Сулу.
У серпні 1845 року за рекомендацією Джеймса Брука, а також за іншими джерелами брунейського султана Омара Алі Саїфуддіна II британська ескадра під командою адмірала Томаса Кокрейна атакувала форт Кота-Маруду та знищила його захисників.[5]
Населення
Населення на 2010 рік складало 72,9 тисяч осіб.[6]
Округ характеризується великим різноманіттям мов, частина з яких є ендемічними для регіону. Усі мови належать до західної підгрупи малайсько-полінезійських мов, переважно до дусунських мов[en]. Поширеною є центрально-дусунська мова[en]. Серед місцевих мешканців — талантанги, 800—1000 осіб з яких розмовляють мовою гаро, або кота-маруду-талантанг[en]. На півдні округу та в північному селищі Паронг, заснованому переселенцями з півдня, приблизно 1250 осіб спілкуються мовою кота-маруду-тінагас. На південному сході округу мешкають носії мови сонсогон. Деяка частина мешканців поблизу автодороги Кота-Белуд — Кудат спілкуються мовою тебілунг[7]
Основне заняття населення — рибальство.[6]
Примітки
Це незавершена стаття з географії Малайзії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |