Лацга

гора на кордоні Грузії та Росії

Лацга (груз. ლაცგა) — гора у північній Грузії (Сванетія). Одна з вершин Головного Кавказького хребта, що входить до системи Великого Кавказу. За різними даними висота гори становить від 3946[2] до 4019 м.

Лацга
груз. ლაცგა

43°10′25″ пн. ш. 42°47′47″ сх. д. / 43.17361111113888938° пн. ш. 42.7963888889166668° сх. д. / 43.17361111113888938; 42.7963888889166668 42°47′47″ сх. д. / 43.17361111113888938° пн. ш. 42.7963888889166668° сх. д. / 43.17361111113888938; 42.7963888889166668
Країна Грузія Грузія
Росія Росія
Регіон Самегрело-Земо-Сванеті
Кабардино-Балкарія
Система Головний Кавказький хребет
Тип гора
Висота 4019 м[1]
Перше сходження 1933 рік
Лацга. Карта розташування: Грузія
Лацга
Лацга
Лацга (Грузія)
Мапа

Основна інформація

Гора Лацга є однією з вершин Головного Кавказького хребта (ГКХ) в масиві Лацга-Чегеттау над сходами Джантуганського плато в Сванетії. Назва зі сванської перекладається як «вершина, що визирає». Походження ороніма пов'язане з тим, що свани бачили її з перевалу Гарваш ніби визираючою з-за ГКХ. Втім, існує також варіант утворення назви від слова «лазга», що в перекладі означає «оселя»[3].

Відомості щодо висоти вершини різняться — у деяких джерелах вказується висота 3995 чи 3999 м, а у деяких гору зараховують до «чотиритисячників» з висотою 4019 м. Південні схили гори та долини, що прилягають до них, вкриті льодовиком Лекзірі[4]. З льодовика бере початок річка Местіачала, що входить до басейну Інгурі[5]. З північно-західного боку гори протікає річка Адир-Су. Основною складовою Лацга я граніт часів палеозою.

Вершина популярна серед альпіністів[6]. Перший підйом часів Радянського Союзу було здійснено у 1933 році скелелазами Джапарідзе, Пурцеладзе та Марі. Чи підкорював хтось вершину до них — невідомо.

Примітки

Посилання