Лео Ляйкснер
Леопольд «Лео» Ляйкснер (нім. Leopold "Leo" Leixner; 26 березня 1908, Арнольдштайн, Австро-Угорщина — 14 серпня 1942, Краснодар, РРФСР) — австрійський і німецький військовий кореспондент, вахмістр вермахту.
| Лео Ляйкснер | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 26 березня 1908[1] Thörl-Maglernd, Арнольдштайн, Філлах-Ланд, Каринтія, Австрія[1] | ||||
| Помер | 14 серпня 1942[1] (34 роки) Краснодар, РРФСР, СРСР ·постріл у головуd | ||||
| Країна |  Долитавщина Австрія | ||||
| Діяльність | журналіст, військовий кореспондент | ||||
| Alma mater | Ґрацький університет | ||||
| Вчене звання | доктор філософії | ||||
| Знання мов | німецька | ||||
| Заклад | Der Angriff і Völkischer Beobachter | ||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||
| Військове звання | Вахмістр | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Син шкільного вчителя. В 1918 році закінчив Німецьку національну реальну гімназію у Філлаху. Ляйкснер вивчав німецьку літературу в університеті Граца і отримав ступінь доктора філософії в 1932 році, захистивши дисертацію «Мохаммед у німецькій поезії»[2][3]. Після 1933 року Ляйкснер працював у віденському відділені німецької газети Der Angriff, також писав для Völkischer Beobachter та інших нацистських видань.
22 серпня 1939 року вступив добровольцем у вермахт. Його найпопулярнішою книгою була видана в 1941 році ілюстрована «Від Лемберга до Бордо: передові враження військового кореспондента», в якій Ляйкснер описав свою участь у Польській і Французькій кампаніях, а також в окупації Нідерландів[4][5]. Загинув у бою під час Німецько-радянської війни: Ляйкснер отримав поранення в голову, коли перепливав Кубань на надувному човні[6].
Нагороди
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року»
- Залізний хрест
- 2-го класу
- 1-го класу (14 серпня 1942)[6]
Бібліографія
- Von Lemberg bis Bordeaux: Fronterlebnisse eines Kriegsberichters (1941)
- Generaloberst Eugen Ritter von Schobert; Lebensbild eines deutschen Armeeführers (1942)
