Луї-Філіп Лонке
Народився 3 березня 1977(1977-03-03) (47 років)
Мускрон, Arrondissement of Mouscrond, Ено, Бельгія
Країна  Бельгія
Діяльність мандрівник-дослідник, інженер, лектор
Alma mater École Centrale des Arts et Métiersd, Левенський католицький університет і Антверпенський університет
Членство Королівське географічне товариство
Нагороди
Сайт louis-philippe-loncke.com

Луї-Філіп Лонке — бельгійський дослідник, мандрівник та мотиваційний спікер. У 2008 йому вдалось першим у світі пішки перетнути пустелю Сімпсона[1] з півночі на південь, через її географічний центр.

Ранні роки та освіта

Лонке народився у бельгійському місті Мускрон, Бельгія у сім'ї виробників меблів. Він вивчав інженерію у Брюсселі в ECAM та отримав ступінь магістра виробничого менеджменту в КУ Левен та казначейського управління в Школі управління Антверпського університету.

Кар'єра

Управлінський консалтинг[2]

Лонке почав свою кар'єру як логіст. Починаючи з 1999 року він здобував досвід у більш ніж 10 компаніях на різних посадах. А з 2007 він працює консультантом з управління в IT компаніях. Навички, що Лонке здобув у мінливому корпоративному світі дозволили йому ефективно планувати власні експедиції. Також Луї-Філіп самостійно вивчав фотомистецтво, SEO, маркетинг та комунікації. Починаючи з 2006 він займається волонтерською діяльністю у громадській організації «Мистецтво в кожному з нас» і був обраний членом ради директорів у 2010.

Мандрівник та дослідник

Лонке почав самостійно подорожувати у 2000 році. У 2002 він поїхав працювати у Сінгапур, де, заодно, навчався підводному плаванню. Щоб вдовольнити цю пристрасть він близько року, з 2004 по 2005, подорожував Океанією. Згодом Лонке почав ходити в походи і дізнаватись все більше про мандрівників та дослідників. Та дійсно зацікавився цим, лиш коли переглянув всесвітньовідомий фільм “Наодинці через Австралію”[en]. Повернувшись у Бельгію, він зустрівся з автором та мандрівником Сильвіаном Тессоном, що закликав його подорожувати. Тож, у 2006 році, Луї-Філіп звільнився з роботи, і повернувся в Австралію, щоб пройти свої перші три експедиції.[3]

Його перша соло експедиція Тасманійською пустелею безсумнівно була найепічнішою з усіх трьох. Саме вона принесла йому перших спонсорів та визнання серед австралійських дослідників. Після року в Австралії Лонке повернувся в Бельгію і почав планувати серію кількох експедицій, що мали б стати першими у світі. Першою мандрівкою був перетин пустелі Сімпсона по її найдовшій відстані.

Лонке організував благодійні експедиції за участю засобів масової інформації, однією з яких була найбільш високогірна дегустація шоколаду на Евересті. В липні 2010 року він пройшов трек через Ісландію[4] по її крайній широті з півночі на південь. Згодом він оголосив про повернення до Ісландії, щоб спробувати здійснити подорож взимку.[5] Обидві його експедиції — пустелею Сімпсон та Ісландією — включили в наукову програму паризького Будинку наук про людину (MSH) під назвою «Стрес та прийняття рішень в екстремальних умовах».

Експедиції

Вперше у світі

  • 2006 — Перетин Західного національного парку МакДоннел[en] без підтримки.[6]
  • 2006 — Траверс острова Фрейзер без підтримки.
  • 2007 — Перетин Тасманійської пустелі.
  • 2008 — Перетин пустелі Сімпсона з півночі на південь через центр без підтримки.[7][8]
  • 2010 — Траверс Ісландією влітку без підтримки.[9]
  • 2011 — Каяк-експедиція Бельгією.[10][11]
  • 2012 — Перетин Польщі пішки через Риси і Татри, потім каяком по Віслі до Балтійського моря. Про цю експедицію він розповідав на TEDxWarsaw 2013.[12][13][14][15]
  • 2013 — Експедиція «ТітіКаяк» з Гаджель Санчес Рівера. Повністю переплили озеро Тітікака і створили перший географічний фотографічний інвентар озера, взявши GPS координати розміщення межі між водою та землею, а також фотографії дна. Вони також зняли підводні фото Північного Болівійського узбережжя, щоб визначити ареал проживання гігантської жаби Тітікакський свистун. Про мету цієї експедиції він розповідав на TEDx Flanders.[16][17][18][19][20]
  • 2015 — Траверс Долини смерті з півночі на південь без підтримки.[21]
  • 2016 — Салар трек 2. Піший траверс солончаків Салар-де-Койпаса та Салар-де-Уюні. Ці солоні рівнини розташовані на Болівійському Альтіплано і є залишками озера Таука.[22][23][24]

Благодійність та культурні експедиції

2009 — Експедиція «Шоколадний шерп».[25] Роздавання шоколаду протягом 400 км треку від Катманду до Базового табору Евересту та назад до Лукла.

Наукові та інші експедиції

  • 2013 — Експедиція Корделла на острів Кліппертон. Наукова та радіоекспедиція з позивним TX5K.[26][27][28]
  • 2013 — експедиція річкою Мараньйон.
  • 2013 — Салар-трек експедиція. Він спробував пройти через Салар-де-Койпаса та Салар-де-Уюні пішки без будь-яких поповнень, та не вдалось.[29][30]
  • 2016 — Часткове перетинання пустелі Сімпсона з Заходу на Схід від Старого Андадо до Кутка Поепеля та проходження через центр.[31][32]

Нагороди та визнання

  • У 2009 він був визнаним молодим талантом року.[33]
  • Журнал Outer Edge обрав у своєму випуску в лютому-березні 2011 року експедицію пустелею Сімпсона до списку 10 Австралійських експедицій на межі розумного.[34]
  • Став членом клубу дослідників[en] у 2010 році[35] та став співробітником у 2014 році.
  • Співробітник Королівського географічного товариства з 2011 року.
  • У вересні 2011 року Бельгійський інститут Джейн Гудолл призначив його послом доброї волі за програмою Roots & Shoots.[36]
  • Обраний Лондонським організаційним комітетом Олімпійських та Параолімпійських ігор для перенесення Олімпійського вогню через Чоппінгтон 15 червня 2012 року.[37]
  • Фіналіст фотоконкурсу OCEAN 2013, категорія забруднення.[38]
  • На засіданні Європейського парламенту у Брюсселі, 7 травня 2014 року Джей Гудолл призначила його Лицарем молоді, тварин та рослин Ордену Ігуани Інституту Джейн Гудолл.
  • На виставці ISPO, що проходить в Мюнхені, отримав нагороду European Adventurer of the Year 2016.[39][40][41]

Примітки

Посилання