Марк Джексон (баскетболіст)

Починав грати у баскетбол у команді старшої школи імені єпископа Лафліна (Бруклін, Нью-Йорк). Вже тоді вважався одним з найкращих розігруючих захисників Америки. На університетському рівні грав за команду Сент Джон'с (1983—1987).

1987 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 18-м номером командою «Нью-Йорк Нікс». У своєму дебютному сезоні набирав 13,6 очка та 10,6 асиста за гру, вигравши нагороду Новачка року в НБА.

1989 року був включений до складу команди зірок Сходу на матч всіх зірок НБА. У плей-оф «Нікс» обіграли спочатку «Філадельфія Севенті-Сіксерс» з Чарльзом Барклі на чолі, однак поступилися в наступному раунді «Чикаго Буллз» Майкла Джордана. Після підписання нового контракту 1990 року почав поступово втрачати свою зіркову форму.

З 1992 по 1994 рік грав у складі «Лос-Анджелес Кліпперс». Разом з партнерами по команді Денні Меннінгом та Роном Гарпером двічі поспіль виходили до плей-оф НБА.

1994 року перейшов до «Індіана Пейсерз», у складі якої провів наступні 2 сезони своєї кар'єри.

Наступною командою в кар'єрі гравця була «Денвер Наггетс», за яку він відіграв один сезон та куди був обміняний на Джелена Роуза. Цей обмін став катастрофою для «Індіани», яка опинилась на 10-ому місці Східної конференції за підсумками регулярного сезону. Після цього генеральний менеджер «Пейсерз» Донні Волш віддав «Денверу» Вінсента Аск'ю, Едді Джонсона та два драфт-піки другого раунду, щоб повернути Джексона назад до Індіанаполіса. Таким чином наступні три сезони Марк знову провів у «Індіані». 2000 року команда з ним дійшла до фіналу НБА, де поступилася «Лос-Анджелес Лейкерс».

2000 року перейшов до «Торонто Репторз», у складі якої зіграв 54 матчі, після чого був обміняний до «Нью-Йорк Нікс».

З 2002 по 2003 рік грав у складі «Юта Джаз», де підмінював Джона Стоктона, як резервний гравець.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Х'юстон Рокетс», до складу якої він приєднався 2003 року і за яку відіграв один сезон.

Станом на 2017 рік займає 13 місце в історії НБА за кількістю зіграних матчів (1,296) та 4-е за кількістю результативних передач (10,323).

Джексон став причиною зміни одного з правил НБА. Через його звичку тиснути на опонента спиною в атаці 15 секунд і більше, ліга вирішила змінити це правило до 5 секунд. Таким чином більше не дозволялося рухатися спиною до кошика суперника більше, ніж 5 секунд поспіль. Це нововведення згодом почали називати «Правило Марка Джексона».

Регулярний сезон

Плей-оф

6 червня 2011 року був призначений головним тренером «Голден-Стейт Ворріорс». Після провального першого сезону, вивів команду до плей-оф у другому, передусім завдяки вдалій грі Стефа Каррі та Клея Томпсона. Команда опинилась у плей-оф вперше з 2007 року. У першому раунді «Ворріорс» обіграли «Денвер Наггетс», а у другому — поступилися «Сан-Антоніо Сперс». Наступного року команда знову пробилася до плей-оф, проте поступилася в першому ж раунді «Лос-Анджелес Кліпперс». 6 травня 2014 року Джексона було звільнено з посади головного тренера.

Тренерська статистика

• Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на Basketball-Reference.com