Марія-Бистриця
Марія-Бистриця (хорв. Marija Bistrica; Сербо-хорватська вимова: [mǎrija bîstrit͡sa]) — місто і муніципалітет на півночі Хорватії в Крапинсько-Загорській жупанії, в історичному регіоні Хорватське Загір'я. Розташований у 20 км на північ від столиці країни, Загреба. Населення міста 1 107 осіб, муніципального округу 6 612 осіб (2001). Найбільший паломницький центр Хорватії, щорічно його відвідують понад 500 000 осіб.[1]
Марія-Бистриця Marija Bistrica  Координати 46°00′15″ пн. ш. 16°07′07″ сх. д.H G O
|
Географія
Марія-Бистриця розташована на північному заході Хорватії у Крапинсько-Загорській жупанії, на гірському масиві Медведниця.
Історія
Бистриця була названа на честь струмка, який проходить через місто. Перші згадки про місто знайдені у записах угорського короля Андрія II, як маєток графа Вратіслава, та датуються 1209 роком. А про церкву святих Петра і Павла задокументовані аж у 1334 році.
У 1545 році, під час нападу турецьких військ на місто, місцевий священик сховав у тайнику парафіяльної церкви дерев'яну статую Діви Марії з немовлям, забравши цей секрет із собою до могили. Статую знайшли лише у 1588 році, але пізніше вона була замурована. У 1684 році її знову знайшли. Після цих подій вона стала шануватися чудотворною, а Марія-Бистриця стала місцем паломництва.
Статуя Діви Марії створена невідомим майстром кінця XV століття, і належить до серії Чорної Мадонни. Але під час її реставрації було з'ясовано, що колір був не оригінальним.
У 1715 році було поставлено новий вівтар, на який виділив кошти хорватський парламент. 13 липня 1731 році церква перебудована в стилі бароко та преосвященна на честь Пресвятій Діві Марії, а місто стало називатися Марія-Бистриця. У 1750 році Папа Бенедикт XIV включив Марію-Бистрицю в список богородичних Санктуаріїв, і надав індульгенцію для паломників. Місто до 1848 року, до скасування кріпосницького права паном Йосипом Джеласік, було феодальним поселенням.
З 1879 до 1882 рік перебудовували церкву в стилі неоренесанс, під керівництвом архітекторів Шмідт та Германа Болле. 14 серпня 1880 року під час реставрації сталася пожежа, яка знищила все, крім статуї Пресвятої Діви Марії та вівтаря. 4 грудня 1923 року Папа Пій XI надав церкві Бистриці почесний статус «малої базиліки».
У 1935 році Антун Бауер, архієпископ Загреба, коронував образ Пресвятої Діви Марії. 3 грудня 1971 року хорватські єпископи оголосили Марію-Бистрицю святинею всього хорватського народу. У 1984 було проведено Національний Євхаристійний конгрес.
У жовтні 1998 року Папа Іван Павло II відвідував Марію-Бистрицю під час свого візиту в Хорватію. 3 жовтня він провів тут церемонію зарахування архієпископа Алойзіє Степінаца до лику блаженних. 18 травня 2003 року був встановлений пам'ятник на честь Папи Івана Павла II.
Населення
За переписом 2011 році Марія-Бистриця має населення 5 976 осіб (муніципальний округ) та 1 071 особа (місто).
Населення за роками (муніципальний округ):[2]  | Населення за роками (місто):[2]  |
|
Освіта
_-_jugozapad.jpg)
1/3 жителів не мають освіти або мають лише початкову освіту (40 %), інша ж більша частина має середню освіту (53 %).[3]
З 2009 року діє початкова музична школа, у якій можна навчитися грати на таких музичних інструментах: скрипка, флейта, кларнет, гітара, труба, фортепіано та тамбура.
Муніципалітет
Муніципалітет, крім самого міста Марія-Бистриця, складається з таких населених пунктів:[4]
Клімат
Середня річна температура становить 9,75°C, середня максимальна – 23,26°C, а середня мінімальна – -6,02°C. Середня річна кількість опадів – 977,00 мм.[5][6]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 5,40 | 7,13 | 11,26 | 15,32 | 20,19 | 23,26 | 22,30 | 21,84 | 17,98 | 13,08 | 7,66 | 3,96 | |
| Середня температура, °C | −0,3 | 1,42 | 5,56 | 9,62 | 14,48 | 17,58 | 19,28 | 18,82 | 14,96 | 10,07 | 4,63 | 0,96 | |
| Середній мінімум, °C | −6,02 | −4,28 | −0,16 | 3,91 | 8,77 | 11,86 | 16,25 | 15,80 | 11,94 | 7,06 | 1,61 | −2,08 | |
| Норма опадів, мм | 51 | 52 | 66 | 75 | 85 | 110 | 93 | 96 | 92 | 93 | 93 | 71 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.96 | 2.12 | 2.50 | 2.40 | 2.28 | 2.00 | 1.96 | 1.81 | 1.85 | 1.96 | 2.05 | 2.04 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4157 | 6910 | 10508 | 14805 | 18828 | 20612 | 21543 | 18817 | 13996 | 8724 | 4622 | 3327 | |
| Джерело: [5][6] | |||||||||||||
Пам'ятки
- Хорватська національна святиня Пресвятої Діви Марії
- Замок Хелленбацх
Відомі постаті
- Валентин Позаїк (нар. 15 вересня 1945) — єпископ Загреба.
- Юрай Жер'явич — священик, настоятель, член Хорватського сабору.
- Маріка Слава Вердина (24 вересня 1910, Марія-Бистриця — 9 липня 2002, Асунсьйон, Парагвай) — хорватська черниця, місіонерка в Парагваї.
Галерея
2-га станція на Хресній дорозі.
12-та станція на Хресній дорозі.
Базиліка Пресвятої Діви Марії.
Внутрішній інтер'єр базиліки.
Аркади в Марія-Бистриця.
Статуя Діви Марії.
Пам'ятник Мартіна Борковича.
Примітки
Посилання
- http://www.marija-bistrica.hr/ [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.] Офіційний сайт міста (хор.)
- http://www.svetiste-mbb.hr/ [Архівовано 22 березня 2017 у Wayback Machine.] Офіційний сайт святині Пресвятій Діві Марії (хор.)
