Мессьє 105
Мессьє 105 (, М105, інші позначення — NGC 3379, UGC 5902, MCG 2-28-11, ZWG 66.18, PGC 32256) — галактика у сузір'ї Лев.
| Мессьє 105 | |
|---|---|
.jpg) | |
| Відкриття | Мешан П'єр Франсуа Андре 24 березня 1781 |
| Розташування (епоха J2000.0) | |
| Сузір'я | Лев |
| Пряме піднесення | 10г 47х 49.6с[1] |
| Схилення | +12° 34′ 54″[1] |
| Червоний зсув | +0,002922 ± 0,000207 |
| Відстань | 32.0 ± 1.6[2] |
| Видима зоряна величина (V) | 9,5 |
| Яскравість поверхні (specify) | 13,1 |
| Характеристики | |
| Габбл-тип | E1[1] |
| Тип | галактика |
| Позначення | |
| PGC 32256, M 105, UGC 5902, MCG 2-28-11, ZWG 66,18 | |
Була класифікована Габблом як зразок галактики E0[3].
Цей об'єкт входить у число перерахованих в оригінальній редакції нового загального каталогу.
Історія відкриття
Об'єкт M105 — один з 7 об'єктів каталогу Мессьє, не включених у друге (останнє) видання 1784 року. Вважається, що галактика відкрита П'єром Мешеном 24 березня 1781 в точці з координатами 10h 36m 15s; 76 ° 16'02 «, про що він написав у своєму листі Бернуллі, датованому 6 травня 1783. В каталог Мессьє об'єкт був включений в 1947 році Хелен Сойєр-Хогг,[4] яка виявила лист Мешана в Берлінському астрономічному щорічнику за 1876 рік.[5]При спробі зіставити координати з уже відомими об'єктами, M105 був ототожнений з галактикою NGC 3379, відкритої 11 березня 1784 Вільямом Гершелем, який надав їй найменування H I.17.
Чорна діра в центрі галактики
Попри те, що первісна форма галактики вважалася близькою до сферичної (клас E1), вимірювання червоного зсуву зірок за даними космічного телескопа Габбл, а також наземних обсерваторій дозволяє зробити висновок про досить швидке обертання і сильне стиснення галактики (клас E5-E6). Відсутність видимого стиснення на фотознімках говорить великий нахил (70-90 °) площини галактики до променя зору. У роботі[6]побудована комп'ютерна модель тривимірного руху зірок у M105. Картина розподілу червоного зсуву і світності зірок у галактиці найбільш відповідає класу E5 при нахилі 90 ° або класу, якщо E6 нахилі 71 °. Надзвичайно високі швидкості обертання зірок у центральній частині галактики діаметром 0.3» говорить про наявність у центрі галактики масивного об'єкта орієнтовною масою 50-200 млн мас сонця.
У роботі[7] маса центральної чорної діри оцінюється в 40-100 млн мас сонця, а найбільш ймовірний клас галактики — E6 при куті нахилу 63 °.
Складніша модель,[8] враховує поряд з динамікою зірок рух міжзоряного газу, який дає для маси чорної діри оцінки 40-400 млн мас сонця.
Див. також
Примітки
Зовнішні посилання
- NGC 3379 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 3379 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 3379 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 3379 в базі Vizier(англ.)
- NGC 3379 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
Навігатори
| ◄ NGC 3376 | NGC 3377 | NGC 3377A | NGC 3378 | NGC 3379 | NGC 3380 | NGC 3381 | NGC 3382 | NGC 3383 ► |
